Засідання літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия»

5 червня у Будинку працівників освіти відбулося засідання літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия». Розпочав зустріч незмінний голова товариства Віктор Романюк. Обговорили видавничі справи та соціальну активність творчих людей у громадському й політичному житті міста та держави.

У 2019 році літературно-мистецькому об’єднанню «Хвилі Стрия» виповниться 55 років. За більш ніж півстоліття стрийські автори, художники, митці створили чимало цікавого, що гідно представлено в експозиції музею «Хвиль Стрия» (м. Стрий, вул. Бобикевича, 5), який, до слова, діє вже 44 роки. Нині в товаристві близько 100 митців. Дванадцять з них стали членами Національної спілки письмен­ни­ків України, четверо – зас­лужени­ми худож­никами Ук­раїни, деся­теро – зас­луженими пра­цівниками культури України. З-під пера талановитих і самобутніх авторів, членів об’єднання написано і видано 150 книг, відбулося понад 100 виставок стрийських художників, зокрема, тридцять персональних, а це живопис, графіка, прикладне мистецтво, вишивка.

Голова письменницького осередку Віктор Романюк розповів про нові твори наших земляків, які  побачили світ нещодавно. Зокрема, приємно, що вже три книги із серії «Славні стрияни» поповнили домашні бібліотеки книголюбів і книгозбірні. Це видання про Петра Обаля, Степана Бандери і Остапа Нижанківського. Загалом заплановано тридцять книг-досліджень, життєписів про легендарних земляків.

Левову частку засідання творча інтелігенція приділила обговоренню їхньої ролі у громадському житті. На глибоке переконання Віктора Романюка, слід відроджувати славу товариства «Просвіта», як інструменту виховання підростаючого покоління у патріотичному й націоналістичному дусі. Цієї ж думки притримується голова Братства «Шанувальників Тараса Шевченка» Ярослав Михайлюк. Його виступ був безкомпромісним і однозначним: «На своїй землі маємо панувати ми, українці, ті, для кого пророче слово Кобзаря є дороговказом».

Свої міркування висловив і Заслужений артист України, диригент, педагог Тарас Микитка. Який у свій час 44 роки працював і жив у Донецьку й у 2014 році повернувся у рідний Стрий та продовжує нині викладати у Львівській національній музичній академії ім. Миколи Лисенка.

Очільник Стрийської культури Богдан Бойко зазначив, що на місцевому рівні робиться чимало цікавих і просвітницьких заходів, втілюються в життя різні проекти, бо культура покликана бути флагманом суспільного життя. Влада виділяє кошти з місцевого бюджету на книгодрукування і незабаром відбудеться відзначення міськими преміями у царині культури і мистецтва, зокрема, імені Євгена Олесницького, музичною премію ім. Остапа Нижанківського, літературною премію ім. Олекси Бобикевича,  художньою премією ім. Петра Обаля.

Жіноча частина товариства теж висловила свою думку. Зокрема, поетеса Теодора Савчинська-Латик говорила про необхідність запровадити регулярні зустрічі письменників зі школярами, адже саме з дитинства закладається любов до книги, літературного слова, формується національна свідомість. І члени об’єднання «Хвилі Стрия» як ніхто можуть скерувати у правильне русло, на прикладі літературних героїв навчати любити рідну мову, край, державу.

Поетеса-дебютантка Зоряна Кіндратишин, поезія якої під романтичною назвою «Зодягнена в щастя» побачила світ наприкінці минулого року, розповіла про поїздки «книжкового дворика», зорганізованого Любою Хомчак,  на книжкові толоки у Полтаву і Червоноград. Поділилася емоціями, які вирують на таких форумах та зазначила, що, на жаль, Стрий не може похвалитися активністю та зацікавленістю читачів. Найвелелюднішою була книжкова толока у Херсоні. Люди спраглі хорошої української книжки, поезії, пісні й простого, шляхетного спілкування.  Громадська діячка, викладач коледжу Ірина Цехоня розповіла про поїздку делегації зі Стрийщини до українського дому в м. Перемишль (Польща) на зустріч з українською письменницею Оксаною Забужко, яка розчарувала, бо авторка улюблених творів розмовляла виключно польською мовою, ігноруючи присутність українців і навіть на запитання від членів делегації відповідала – польською. Наше прагнення інтеграції до Європи може загрожувати знищенню національної ідентифікації через мову. Й не сприйняття багатостраждального закону про мову в Україні теж демонструє нездорові настрої у суспільстві. Тому, як кажуть в народі, на творчу інтелігенцію чекає «не початий край роботи».

Творче товариство розійшлося на канікули з хорошим настроєм, новими планами на майбутнє і очікуваними змінами.

Наталія КАРПЕНКОВА.

Фото автора.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: