Оксана ВИШИНСЬКА: «Діти з коронавірусною інфекцією госпіталізуються тільки в Львівську обласну дитячу клінічну лікарню «Охматдит»

Класик сказав: «Всі діти світу плачуть на одній мові». Оксана Вишинська –  лікар-педіатр вищої категорії, директор КНП «Стрийська міська дитяча лікарня», депутат Стрийської міської ради від партії «Європейська Солідарність» може доповнити цю відому фразу словами про те, що діти і посміхаються на одній мові також. Людина з багаторічним досвідом роботи з дітьми, висококваліфікований спеціаліст та просто жінка, яка натхненно любить свою справу, сьогодні розповідає про стан захворюваності серед дітей, симптоматику і поради для батьків з цього приводу. А також про власні погляди на життя, політичну діяльність та жіночі слабкості.

– Пані Оксано, в час коро­навірусу,  яка ситуація рівня захворю­вання серед дітей на Стрийщині?

– На даний час значно підвищився рівень захворювання на Covid-19, і ми це всі відчуваємо. В нашому медзакладі зокрема, також висока захворюваність. Лікарня переповнена, в основному всі пацієнти з вірусними інфекціями, це дошкільнята з 2 до 6 років. Симптомами є кишкові розлади, блювота, діарея, висока температура 38-39, і звичайно кашель і нежить. Кожного дня поступають діти, звичайно ми їх обстежуємо. В перші дні ніколи ПЛР-тест не буде позитивний, тільки через декілька днів ми це бачимо. А взагалі діти з коронавірусною інфек­цією госпіталізуються тільки в Львівську обласну дитячу клінічну лікарню «Ох­матдит». Ми не маємо права лікувати тут в Стрию дітей хворих на Covid-19.

– На Вашу думку, в чому причина підвищення рівня захворюваності саме серед дітей?

– Коли почався карантин, ми можна сказати і не приймали таку кількість людей. А зараз напевно нашарувався ще такий період грипу і вірусних інфекцій. Тому одне до іншого, і маємо що маємо.

– Є якісь рекомендації як розпізнати коронавірус у дитини?

– Немає. Коронавірус в дитини перебігає просто як звичайна ентеровірусна, аденовірусна інфекція, тобто як всі вірусні респіраторні інфекції. В дорослих симптомами є відсутність смаку і нюху, але в дітей цього немає. В них, як правило, зараз кишкові розлади, але вони характерні як для ковіду так і для всіх інших вірусних інфекцій. Діти у нас майже всі зараз на внутрішньовенних крапельницях.

– Порадьте, куди звертатися батькам, при проявах симптомів у дітей?

– У лікарню не потрібно одразу звертатися. Потрібно дзвонити до свого сімейного лікаря однозначно. Він повинен дитину оглянути і прийняти рішення. Якщо в дитини легка форма будь-якої інфекції, то він повинен лікувати в амбулаторних умовах, і в жодному разі в лікарню не направляти. Але якщо це є «тяжкі» діти до року, або також діти з високою температурою і вона не падає, тоді, однозначно, їх тримати вдома не можна. Так само потрібно дивитися на чистоту дихання, наявність кашлю, на дихальну недостатність у дитини, бо ці ознаки є вже характерними для захворювання дихальної системи. Тоді падає сатурація – насиченість киснем організму, з’являється задишка, діти стають бліді, навіть синюшні.

– Пані Оксано, спостерігаючи за Вашою великою працею впродовж багатьох років не можна не надихатись. Отож, чому Ви так сильно любите свою роботу?

– Я обожнюю свою роботу, я за нею «вмираю». Я любила цю справу ще будучи маленькою дитиною, завжди казала, що буду лікарем і тільки дитячим, бо справді дуже люблю дітей. Мені не раз пропонували бути терапевтом, перекваліфікуватись. Я сказала, що в житті не піду від дітей, хоч можливо там напевно легше. Але тільки через те, що з дітьми дуже приємно працювати, я ніколи їх не зраджу.  Мій син зараз працює дитячим нейрохірургом у Львові. Я йому теж говорила, щоб можливо він  пішов би на дорослого хірурга. На що він мені відповів з захватом, що він хоче бути тільки дитячим. Він каже, що це собі не можна уявити як приємно працювати з дітками. Хоч вони  хворі, з пухлинами мозку, але вони такі чисті… Так само люблю дітей і я. Вони не вміють брехати, лукавити, вони правдиві, що думають так і говорять. А по-друге, навіть у лікуванні, чисто з практичної сторони, однозначно дитина як тільки поступає, вона може бути з судомами, мало не вмирає, вся синя, мама кричить, бабця кричить, всі плачуть… Тут коли ти вже все зробив, надав допомогу, і дитина встала, побігла і вже сміється. Це буває інколи за лічені години. Диво! За дві-три години дитина бігає! А стару людину лікуй не лікуй, ти до кінця ніколи не вилікуєш. Тому в мене є дійсно таке переконання і я б ніколи не поміняла дитячу медицину.

– Були у Вашій практиці важкі лікарські рішення, які доводилось приймати?

– У мене слава Богу таких аж надважких моментів ніколи не було. Але звертаються люди по-різному. Треба бути завжди об’єктивним та адекватним. В житті бувають різні випадки, коли треба проявити навіть просто доброту.  Робити добро ми мусимо! Доброта, щирість, милосердя – це є найважливіше, бо усвідомлення зробленого добра  є найвищою винагородою для людини.

– Окрім лікарської, у Вас і політична кар’єра – Ви депутат кількох демократичних скликань Стрийської міської ради. Зараз Ви підтримуєте «Європейську Солідарність». Чому саме такий Ваш вибір?

– Яка партія стільки зробила для України як ЄС? Хто все ж таки найбільше працює для будь-якої галузі? Для мене «Європейська Солідарність» є найбільш патріотичною партією.

– Ваша порада для молодого покоління, чи варто вступати до лав політичних сил взагалі?         

– Однозначно так. Я за те, щоб побільше молоді було в політиці. Там треба влити нову кров. Моя порада молоді: вступайте обов’язково, і вступайте в ту партію, яка вам найбільше імпонує, робіть добро для України. Молодим зараз дорога тільки вперед.

– Як вдається Вам розподілити свій час в розрізі лікар, депутат, особисте життя?

– Мушу розподіляти, бо таке життя. Але основне для мене звичайно це робота лікаря, і не тільки як лікаря, але і як керівника лікарні. Все інше – це вже трохи менше часу займає. Сім’я звичайно інколи страждає, бо не один раз приходиш після різних зборів, засідання комісії, сесії, фракції і так далі, пізно, втомлена…  Але нічого, даємо собі раду, і в сім’ї все добре, дай Боже, щоб все так було.

– Яким на Вашу думку є основне покликання людини?

– Бути Людиною з великої букви. Це найголовніше. І в цьому все сказано.

– Календарна весна уже  вступила в свої права. Отож з цього приводу просте жіноче запитання: які квіти Вам подобаються найбільше і чому?

– Я дуже люблю конвалії. Всі квіти люблю, але конвалії – це  моє все. Ця квітка означає приховане кохання. Коли бачу конвалії мені пригадується юність, молодість, романтика… От щось у цьому  все таки є!

Розмовляла Марія ПАК.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: