ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ – ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ

Вірусні гепатити – група антропонозних захворювань з фекально-оральним і парантеральним механізмом зараження, що супроводжуються інтоксикацією і переважним ураженням печінки, нерідко жовтяницею. На сьогодні виділяють вірусний гепатит А, В, С, Д,Е.

Найпоширенішим гепатитом є гепатит А. Вірусний гепатит А – типова кишкова інфекція, джерелом якої є хвора людина, переважно в початковому періоді хвороби. Найбільшу епідеміологічну небезпеку становлять хворі з субклінічною і без жовтяничною формами хворобами. Зараження відбувається через фекально-оральний механізм, який реалізується харчовим, водним і контактно-побутовим шляхами.

Чітко виявляють осінньо-зимову сезонність і періодичні підйоми захворюваності через кожні 3_5 років і більше. Після перенесеної хвороби залишається стійкий імунітет.

У більшості випадків захворювання починається гостро з ознак загальної інтоксикації. Початковий період триває 3-5 днів. Температура тіла частіше підвищується раптово (до 38 гр.). З’являються головний біль, розбитість, ломота в тілі, зрідка катаральні зміни верхніх дихальних шляхів. Диспепсичний синдром буває рідше: знижується і навіть зникає апетит, виникають нудота, блювання, гіркота в роті, відрижка , дисфункції кишок (послаблення випорожнення або схильність до запорів), відчуття важкості і тупий біль у епігастрії та правому підребер’ї.

Щоб запобігти виникненню та поширення вірусного гепатиту А серед населення необхідно вирішити питання санітарного благоустрою населеного пункту, власної садиби, водопостачання.

Бездоганний гігієнічний режими в дитячих дошкільних закладах, школах, на об’єктах громадського харчування, щоденне дотримання правил особистої гігієни – основа профілактики вірусного гепатиту А.

Не менше поширеним є вірусний гепатит В. Це – інфекційне захворювання печінки, що протікає в різних клінічних варіантах (від безсимптомного носійства до деструкції печінкової паренхіми). Джерелом інфекції є хворі з гострими та хронічними формами гепатиту, а також пацієнти з безсимптомним вірусоносійством. Передача вірусу здійснюється парентеральним, статевим та вертикальним шляхами. Проникнувши в кров’яне русло, вірус з потоком крові заноситься в печінку, де уражає гепатоцити (клітини печінки). Інкубаційний період – період від зараження до перших проявів захворювання – триває протягом 30-180 днів (частіше 60-90 днів). Початкові прояви гострого вірусного гепатиту В зазвичай мало відрізняються від симптомів застуди: втрата апетиту, втома, млявість, нудота і блювання, іноді підвищується температура, болі в м’язах і суглобах, головний біль, нежить.

У жовтушний період перший симптом, який змушує насторожитися – це потемніння сечі. Сеча стає темно-коричневою – «кольору темного пива». Потім жовтіють очні склери і слизові очей, блювота, пожовтіння, більше помітно на долонях. Пізніше жовтіють шкірні покриви. З початком жовтяничного періоду загальні симптоми зменшуються, хворому зазвичай стає легше. Однак крім пожовтіння шкіри і слизових, з’являється важкість і біль у правому підребер’ї. Іноді спостерігається знебарвлення калу, що пов’язане із закупоркою жовчних ходів.

Загальна профілактика вірусного гепатиту В – це комплекс санітарно-епідеміологічних заходів, спрямованих на зниження ризику зараження при переливаннях крові, контроль за стерильністю медичного інструментарію, введення в масову практику одноразових голок, катетерів і т. п. Безпечний секс: використання презервативів допомагає уникнути зараження.

Ніколи не використовувати загальні голки при різного роду ін’єкціях.

При наколюванні татуювань, пірсингу, манікюрі, необхідно бути впевненим у якісній стерилізації інструментів, переконатися, що майстер використовує одноразові рукавички. Не користуватися загальними зубними щітками, бритвами.

Н. ЯВОРІВ, лікар!епідеміолог Стрийського міськрайонного відділу ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗУ».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Новини краю

ДРОГОБИЧ ВІДВІДАЛА ДЕЛЕГАЦІЯ З ЕСТОНІЇ