Іграшки виготовлені з душею

Через карантинні заборони стрияни недоотримали чергової дози позитиву від креативних працівників  меморіального музею ім.  Ольги Бачинської, де експонується міні-виставка м’якої іграшки «Весняні котики» майстрині Оксани Мацигін. І хоча на календарі вже літо, милі й кумедні кицьки запрошують у світ хенд мейду, який готовий дивувати.

Якось прочитала у соцмережі   жартівливу фразу: «У вас вдома немає кота? Кого ж ви тоді любите?». А й справді! Впевнена, що нас, любителів хвостатих пухнастиків чимало. Я наприклад, скільки себе пам’ятаю, завжди вдома мала кицьку. Тому, дізнавшись про виставку завітала на оглядини. А емоціями хочу поділитися з читачами, серед яких, впевнена також є обожнювачі мурлик.

Посмішка з’являється одразу, як тільки глянеш на кота Васю чи «крутого перця» в трусиках в горошок. А котики ніби вловлюють твій настрій і навзаєм посміхаються. Здається, що ось-ось вони занявчать чи замуркотять. Про такі іграшки кажуть: виготовлені з душею. А їхня душа – майстриня Оксана Мацигін.

Пані Оксана за фахом викладач англійської мови. 22 роки пропрацювала у Стрийському аграрному коледжі. Та дитяча мрія  моделювати і шити одяг не давала спокою. Відчувши певне професійне «вигорання» вирішила перезавантажити власне життя. Залишивши викладацьку роботу зайня-лася улюбленим рукоділлям. Оскільки й раніше час від часу  вишивала, гачкувала, то тепер увесь свій вільний час зайняла творчістю.

Натрапивши в Інтернеті на майстер-клас з виготовлення ля-льок, спробувала й результат приємно вразив усіх. Свою першу ляльку назвала чудернацьким ім’ям Чигивурочка. За задумом це мала бути Снігурочка та в процесі роботи вийшла дещо інша лялька, схожа за словами сина пані Оксани на Че Гевару (кубинський революціонер – прим. автора),  але дуже мила.

Пані Оксана серйозно і ґрунтовно підходить до будь-якої справи. Тому, перш ніж взятися до практики вивчає теорію, знайомиться з роботами відомих лялькарів. На разі більше копіює, та все ж кожна її м’яка  іграшка має й авторські відмінності.

Представлена на міні-виставці колекція котиків особлива, бо окрім візуальної й естетичної насолоди має ще й аромо-ефект. А зумовлено це тим, що під час роботи для ґрунтування тканини майстриня використовує суміш з кориці, ванілі й кави. До речі, минулого року пані Оксана мала аналогічну колекцію тільки з песиків. Виготовляла такі милі створіння виключно для рідних і друзів, як подаруночки та сюрпризи до свят.

Нині на роботу одного котика  витрачає пів дня. Звісно, залежить від розміру іграшки та дизайну. От для виготовлення ляльки потрібно вже більше часу – від тижня до двох. Пані Оксана все робить самостійно, зокрема, й одяг для іграшок шиє та в’яже.

«Нарешті я можу займатися тим, чим хочу, – зазначає майстриня. – Вірю у її величність «випадок», бо саме так, випадково,  я познайомилася з пані Ромою Савчин з музею, яка запропонувала влаштувати міні-експозицію моїх робіт. І ось моя перша персональна виставка має хороші відгуки. А ще не давно я провела зустріч зі слухачами Університету ІІІ віку, розповідаючи їм про своє захоплення хенд мейдом».

Пані Оксана поділилася зі мною своєю мрією – створити арт-студію для дітей та дорослих. Має благородну мету – арт-терапією допомагати тим, хто як і вона вирішує «обнулитися», провести upgrades (оновлення) і стати щасливою людиною, яка дарує радість і позитив іншим.

Окрім моїх улюблених котиків на міні-виставці представлені й інші ляльки та картини.

Наталія КАРПЕНКОВА.

Фото автора.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: