СКІЛЬКИ КОШТУЄ КОРОНА «ЧАРІВНОЇ СТРИЯНКИ»?

За два тижні у статусі «Міс Чарівна стриянка» Вікторія Лучейко особливих змін не відчула. Розпочалося навчання у Львові, тож вісімнадцятирічна красуня на інтерв’ю приїхала у суботу. Легкий макіяж, стильна біла блузка, невисокі підбори, чарівна посмішка, ледь помітне хвилювання. Зрештою, роз­мова за кавою тривала легко й не вимушено.

З’ясувала, що її улюблений колір – синій; страва – вівсянка з фруктами;  напій – апельсиновий сік. Улюблена модель авто – «Тесла»;  фільм – «Лев»; заповітна мрія – знятися у фільмі.

– Вікторіє, рішення взяти участь у конкурсі краси прийняла одразу чи були вагання?

– Про те, що відбудеться конкурс «Чарівна стриянка» мені написала  подруга Леся й спитала чи я б не хотіла у ньому взяти участь та скинула мені посилання на анкету, тому, що мене немає у Фейсбуку. Й саме вона мене спонукала взяти участь і була першою, хто повірив у мій успіх. Анкету я заповнила, а от коли подзвонили й запросили на відбір тоді почала вагатися. Та маю звичку доводити розпочату справу до кінця, тому після певних сумнівів налаштувалася і – вперед.

– Як тривала підготовка до конкурсу? Що було найважче?

– Справа у тім, що за довго до конкурсу в мене була запланована поїздка  на море й мені довелося відпрошуватися в організаторів. Вдячна, що відпустили. Приїхала після відпочинку й одразу занурилася в робочу атмосферу. Було зовсім не важко, а навпаки, цікаво. Займалися хореографією, відвідували фотосесії, спонсорів. Ірина Будзяк з  модельного агентства «Аngel’s models» ділилася з нами досвідом, розповідала як поводити себе, як триматися на сцені.

– Якою була атмосфера закулісся? Ви здружилися з дівчатами чи відчувалася напруга конкуренції?

– Ми справді здружилися з дівчатами. Ніхто не показував своєї переваги чи зневаги. Атмосфера панувала завжди дружня. Зрештою, я переживала за себе, концентрувала увагу, щоб все робити правильно, запам’ятати, що за чим. А так ми все робили разом: дефілювали, танцювали, жартували. Були  як одна команда.  От презентація проєкту залежала тільки від мене. Ми ж розуміли, що визначати хто кращий будуть судді, а не ми між собою будемо це з’ясовувати. Ми не чули оцінок, які виставляли журі, бо в цей час переодягалися, готувалися до наступного етапу. Тому до кінця не знали, хто лідирує. Моя молодша сестра Рома була поруч зі мною й підтримувала постійно, допомагала переодягатися.  Я була дуже щаслива коли почула своє ім’я, як переможниці. Море емоцій. Ще вчора я була звичайною дівчинкою, і ось «Міс Чарівна стриянка», стою на сцені, мені аплодують.

– Соціальний проєкт замість дефіле у купальнику своєрідне ноу-хау конкурсу краси. Хто вибирав теми презентацій?

– Нам запропонували самим придумати тему. Я презентувала оглядовий майданчик, який би я хотіла, щоб був у Стрию, на кшталт львівського Високого замку. Як майбутній дизайнер свій проєкт я візуалізувала й мабуть тому він легше сприймався глядачами й журі. Це була б цікава локація для фото, для огляду краєвидів міста, для позитивних емоцій. А розмістити його  можна було б у парку ім. Т. Шевченка. Зрештою, якщо б був вихід у купальниках я б не комплексувала, бо була морально готова.

– Який етап конкурсу припав до душі найбільше?

– У нас було дефіле, спортивний танець і презентація соціального проєкту. І саме презентація виявилася найцікавішою, бо це було щось нове для мене. Слідкувала щоб нічого не забути, готувалася до питань журі. Розслабилася тільки тоді, коли «відстрілялася» й наступна кон­курсантка вийшла на сцену після мене.

– Який образ був най­органічнішим для Тебе: вихід у вишиваній сукні, спортивному комплекті чи вечірньому платті?

– Не можу надати чомусь одному перевагу. Було цікаво перевтілюватися. Вишивану сукню від спонсорів кожна дівчина мала змогу вибрати таку, яка сподобалася. Нам їх не дарували. А от спортивний топ і велосипедки – залишили. До речі, ми їх приміряли вперше перед виступом, тому навіть не знали до кінця як ми в них виглядаємо. Переодягалися швид­ко, щоб не спізнитися на вихід. А вечірнє плаття було моє особисте.

– Скільки коштує корона переможниці й де Ти її збе­рігаєш?

– Яка вартість корони я не знаю. Та організатори казали, що це справді найдорожча річ на конкурсі. Зберігаю її у своїй кімнаті. Мама зробила червону подушечку і корона на ній лежить на видному місці.

– Після конкурсу часто приміряла корону?

– Кілька разів одягала. Приходили гості й попросили це зробити. А так, часу немає. Розпочалося навчання і я була у Львові. Приємно було, що одногрупники слідкували за перебігом конкурсу, голосували у Фейсбуку. Вітали, казали, що  здивовані, що я відважилася на конкурс краси.

– Відкрий свій секрет краси для читачів «Фортуни».

– Перш за все це генетика. Правильне органічне харчування, зокрема п’ю багато води й не їм після 18.00 год. Під час карантину займалася вдома, а згодом у спортзалі – стретчингом (напрям фітнесу). Займаюся східними танцями.  Люблю експериментувати з образами: пряме волосся, кучері. В одязі – слідкую за тенденціями моди.

– Чи можна Тебе побачити на кухні в ролі господині?

– Готую тільки тоді, коли є натхнення і настрій, або ж коли щось цікаве побачу в Інтернеті. Взагалі я солодкоїжка. Люблю випікати різні тістечка. Ще з дитинства напередодні дня народження мами чи тата ми обов’язково всі разом пекли смаколики на кухні.

– Побутує думка, що корону конкурсу краси, перемогу можна купити. Хто твої батьки?

– У ході підготовки до конкурсу деякі знайомі так і казали: куди ти йдеш, там все куплено. А ми, учасниці,  жодної своєї копійки не витратили на конкурс, усім забезпечували спонсори. Мої батьки не олігархи чи бізнесмени. Мама – бухгалтер. Батько працює на фірмі «Екран». Звісно, що титул вони мені не купували. Зрештою наш конкурс проходив чесно й неупереджено.

– Чи вільне серце «чарівної стриянки»?

– Ні. У мене є коханий. Та хто він і загалом про особисте я не хочу говорити.

– Ти виграла приз – подорож на 2-х до Стамбулу. Полетите з коханим чи з сестрою, подругою?

– Я люблю активний відпочинок. І залюбки відвідаю екскурсію Стамбулом з  коханим.

– Чи маєш якісь зобов’язання перед організаторами конкурсу?

– Ніяких зобов’язань після конкурсу в мене немає. Хіба що на наступний рік я буду в оргкомітеті конкурсу й допомагатиму власним досвідом новим конкурсанткам.

 Розмовляла Наталія КАРПЕНКОВА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: