ХРИСТИНА ГРЕХ: «ЗМІНИ ЗА ОДИН ДЕНЬ НЕ СТАНУТЬСЯ, ХОЧЕМО РОЗУМІННЯ ВІД ЛЮДЕЙ»

3 грудня 2020 року під час  II сесії Стрийської міської ради було обрано п’ять заступників Стрийського міського голови Олега Канівця, серед яких єдина жінка – Христина Грех. Її ділянка роботи – це гуманітарні питання: створення опорних шкіл, модернізація та оптимізація мережі у сфері культури, охорона здоров’я і не тільки. Сьогодні службовиця – гість «Фортуни».

Її робочий день ненормований: стартує за пів години до офіційного початку (о 7.30 год) і завершується не о 17.00, а може тривати й до 21.00: це наради, збори, депутатські комісії, прийом громадян, різні культурні заходи, котрі часто відвідуються в позаробочий час та офіційні вихідні дні.До 2-х годин в день витрачає на підпис документів, перегляд пошти, офіційне листування. Найважче на засіданнях опікунської ради, коли доводиться вирішувати долі неповнолітніх дітей. Злість, втому й напругу знімає як рукою, коли бачить усміхнені й радісні оченята синів,  повертаючись ввечері додому. Часто мріє про годину тиші. По справжньому перезавантажується на природі – в горах. А тепер до питань, які цікавлять наших мешканців громади…

  • Христино Ярославівно, Ви народилися й донедавна жили, працювали в Моршині. Як потрапили до Стрия й одразу на таку відповідальну посаду?

Так, я народилася і виросла в курортному Моршині. Сюди ж повернулася після  навчання у Тернопільському національному економічному університеті за спеціальністю «облік і аудит». Працювала майже десять років головним спеціалістом з обліку та звітності управління соціально-гуманітарної політики Моршинської міської ради. Відтак, більше року – начальником відділу обліку і звітності-головним бухгалтером управління праці та соціального захисту населення Моршинської міської ради. Згодом – заступником начальника фінансово-економічного відділу Грабовецької сільської ради.

І до мого призначення заступником голови Стрийської міської ради обіймала посаду заступника начальника відділу економічного розвитку та інфраструктури Моршинської міської ради. Як бачите, гуманітарна сфера, її специфіка знайома мені. Нині проживаю в Стрию. Мій чоловік стриянин. Виховую двох синів: 6 та 10 років. Оскільки я людина активна, тому була задіяна у процесі виборів й потрапила у штаб Олега Канівця, бо його погляди й розуміння  розвитку краю співпадали з моїми. У ході всієї кампанії ділилася своїм ідеями в соціально-гуманітарній, освітній, культурній сферах. Після виборів отримала пропозицію очолити гуманітарний напрямок роботи, як заступник міського голови.

  • Погодилися одразу, чи кар’єрні зміни вимагали часу на роздуми?

Часу на роздуми було не багато. Скажу правду, вагалася, бо розуміла, яка це відповідальність. Чоловік підтримав моє рішення. Він бачив запал в моїх очах, розумів, що це те, що мені подобається. Я особисто на той момент була готова  морально й емоційно до кардинальних змін. Дякуючи адміністративному та управлінському досвіду Олега Леонідовича, який зумів оцінити мій досвід роботи  та повірити у мої сили, займаю цю посаду. Усвідомлюю, що отримала величезний кредит довіри.

  • Який спектр Ваших обов’язків?

Обов’язків чимало. Це освітня галузь, включаючи позашкільну роботу; культура, зокрема і відділ молоді та спорту; охорона здоров’я; соціальна сфера; служба у справах дітей;  центр соціальних служб; територіальний центр. На жаль, моя сфера діяльності не прибуткова, тобто сфера, яка витрачає бюджетні кошти і тому постійно потрібно думати, як правильно і раціонально їх використовувати. А зараз, після об’єднання громад – це дуже важливо. Маємо місто 60 тис. населення і 40 тис. сільського населення. Територія велика. Бюджетних організацій багато. Освітніх, культурних, медичних закладів також. І відповідно проблем і роботи – багато.

  • Складний процес децентралізації співпав з Вашим призначенням. З чого починали?

Починалося все з рішення про об’єднання громади. Районна рада прийняла рішення про передачу нам закладів бюджетної сфери. Важко було у січні-лютому, власне, приймати рішення про скорочення робочих місць, проходити процес ліквідації, й процес об’єднання. Самі розумієте, не може бути апріорі два керівники, наприклад, територіального центру, чи два головних бухгалтери. З багатьма доводилося зустрічатися, кожен доводив свою значимість.

Насамперед,  я користувалася принципом законодавчого права, тобто, хто захищений законодавчо той мав право вибору. Було ліквідовано районну бібліотечну систему, районний центр соціальних послуг бо дублювалася робота. Важко було донести до людей сучасний закон, реалії децентралізації та реформування. Протягом трьох місяців (грудень 2020 року, січень-лютий 2021) у мене було дуже багато відвідувачів, але вдалося дійти порозуміння, бо дослухалися один до одного, шукали компроміси, працевлаштування в громаді. Реформи децентралізації продовжуються далі,  тому цей болісний процес продовжується.

Чекаємо нових законів у сфері культури та освіти. У нас дуже великі виклики і у сфері охорони здоров’я. Наприклад, одне з останніх рішень сесії міської ради 29 липня – це рішення по реор­ганізації Стрийської міської лікарні (так званої залізничної лі­карні) до Стрийської центральної місь­кої лікарні шляхом приєд­нання. Знову буде стояти питання часткового вивільнення робочих місць, бо дублюватимуться функ­ціональні обов’язки. Доведеться все детально аналізувати.

  • Багато розмов зараз точиться навколо приміщення міської поліклініки. Зокрема, заплановане переселення медперсоналу в Центральну міську лікарню обурює чимало громадян та поширюються чутки, що його продадуть комерційним структурам. Спростуйте чи підтвердіть інфор­мацію.

Це комунальне майно і виставлятися на продаж воно не буде. Розглядаємо варіант розміщення у ньому соціальної сфери. Тобто: Служби у справах дітей, Центру соціальних служб, можливо, територіального центру і громадські організації, яких на наших теренах є багато. Зазначу, що цей будинок є історичною пам’яткою місцевого значення і його реконструкція – це складний і довготривалий процес. Ми готові до цього. І ще раз наголошу – це комунальне майно і ніхто не збирається його продавати. Приміщення буде задіяне виключно для потреб громади: соціальних, культурних.

Плануємо там розмістити Молодіжний центр, який ми створили у березні цього року. Першочергово думали його розмістити у приміщенні колишньої районної санстанції, знаному як  палац Марисі, та досі не вдається, оскільки приміщення знаходиться у власності Міністерства охорони здоров’я. Комунікуємо та процес тривалий. Поки воно не наше, – ми не можемо там нічого робити. От тому швидше всього Молодіжний центр теж буде знаходитися у приміщенні колишньої поліклініки. Хочемо створити у центрі міста – осередок культури для молоді. Тим паче нині молодь облюбувала собі місце проведення дозвілля пам’ятник «Будителям», а це поруч.

Ми хочемо забрати підлітків з вулиці, припинити безконтрольне вживання алкоголю й наркотиків, зацікавити участю в гуртках, семінарах, тренінгах, клубах за інтересами. Розуміємо, що молодь – це рушій процесів у різних сферах. Раніше молодіжна проблематика була на задвірках уваги влади. Намагатимемося це змінювати. Ми їх будемо слухати, залучати до проєктів. У нас є коледж, училища. Якщо область не буде проти, ми б у Стрию відкрили філію університету чи інституту. Наш вердикт – молодіжне життя має вирувати.

  • Погодьтеся, що існує брак інформації та комунікації між громадськими молодіжними організаціями. Все життя проходить он-лайн.

Як не прикро констатувати – ви праві. Тому, хочу скористатися можливістю, та донести до мешканців, що створена офіційна сторінка у Фейсбук на котрій постійно оновлюється стрічка новин, заклики до різних обговорень та оголошення про різні заходи в громаді. Хочемо, щоб молодь була активною, бо має своє бачення, критику. Потрібно бути з ними на одній хвилі, Діджиталізація має бути скерована у русло потрібне сьогоденню. З одного боку треба відривати від моніторів молодь, з іншого –  без ІТ-технологій нікуди не дітися. Прагнемо живого спілкування, цікавих заходів. Залучаємо молодь до культурного, політичного, соціального життя. Маємо великі сподівання на Молодіжний центр.

  • Міський голова започаткував раз у квартал проводити виїзні наради в селах. Ви берете у них безпосередню участь. Ваші враження. Це потрібно робити?

Є проблема у тому, що люди хочуть все і одразу. Так не буває. Зміни впроваджуються крок за кроком. До нас прийшла велика громада. У районі є дещо нижчим рівень їхньої урбаністичної, культурної, соціальної сфери. Рівень доступності до благ цивілізації. Прагнемо стерти психологічний кордон між містом і селом.  Вже відбулося дві такі наради у лютому й травні місяці. Прикро, та люди не думають про розвиток освіти, культури, а їх першочергово цікавлять дороги, транспортне сполучення, пільгове забезпечення, земельні питання.

Звичайно, їх можна зрозуміти. Але має бути взаємоповага і розуміння від людей. Влада застосовує усі важелі впливу на перевізника, та це приватна структура і не завжди дослухається до реалій життя. Не можливо за один день змінити систему, вибудувану роками. Хочемо розуміння. Ці виїзні наради змінюють ставлення людей до місцевої влади, а нам, представникам влади, дають повне розуміння першочергових проблем громади.

  • Поговорімо про культурну сферу, яка також зазнає реформування.

Зараз працюємо над ідеєю створення центру культурних послуг. У нас окреслено 10 старостинських округів і на їх територіях будуть функціонувати ці центри. Залучатимемо жителів громади від найменших до найстарших. Врахувавши побажання і можливості, будуть втілюватися в життя мистецькі проєкти, відкри­ватися осередки народної творчості, художньої самодіяльності. Кожна сільська територія має свої традиції. Хочемо їх відроджувати і розвивати, залучаючи якомога більше людей різного віку.

Зараз аналізуємо зі старостами цю специфіку.  Хочемо змінити ставлення сільських мешканців до культурних закладів. Будемо змінювати, осучаснювати їх але там,  де буде прагнення самої громади. Тут нашого бажання замало. Маємо амбітні плани інформатизації бібліотечної системи. Будемо залучати державні програми, субвенції. Це відповідь на питання, де  взяти кошти на оновлення матеріально-технічної бази, ремонти приміщень. Дозвілля має бути  різноманітним і цікавим. Розумію, що це справа не одного року. Але це як у будівництві. Якщо не буде закладено першої цеглини, не буде завершено будівництво. Знаємо, що буде критика. Тому тих людей, які критикують, залучатимемо в першу чергу до організаційної роботи.

  • Серпень місяць – гаряча пора для вчителів. Триває інтенсивна підготовка до нового навчального року. Стрийська ТГ має нового керівника освіти і старі проблеми. Як справи на освітянській ниві?

Якщо говорити про кошти, то освітня галузь забирає понад 50 % фінансування з бюджету. Аналізуючи освітню сферу Стрия, то можу зазначити, що вона не у відмінному, але задовільному стані. Всі школи міста, садочки є автономними. Директори закладів мають свою бухгалтерію, затверджений кошторис видатків і вони самі розпоряджаються коштами, які їм виділяє міська казна. Інша ситуація у сільських школах. Районний відділ освіти створив дві опорні школи Дашавську і Великодідушицьку, які мають самостійний баланс.

Решта школи і садочки при централізованій бухгалтерії. І тут є багато проблем. Освітня субвенція розраховуються по формулі, в яку не включені класи, де є менше п’яти учнів. У нас є школи, де діток налічується в класі двоє-троє. Тобто на такий заклад освіти держава не виділяє гроші. Це школи, які утримуються виключно за кошти місцевого бюджету. Сума на рік  становить 700-800 тисяч гривень і це великий тягар на бюджет. Під час виїзних нарад я не бачила розуміння від мешканців громади в частині цілісного і якісного розвитку освіти.

  • Який вихід з ситуації? Закриття шкіл чи об’єднання?

Звісно, вихід з ситуації має бути знайдено. При об’їзді малих шкіл бачимо, що присутній низький рівень матеріально-технічної бази, якості освіти.  Такі навчальні заклади поза новою українською школою, на них не виділяється державна субвенція й вони не можуть навіть придбати нові сучасні меблі, обладнання, комп’ютерну техніку. У них дві-три кімнатки й вчитель за індивідуальним графіком проводить з учнями навчання. Діти не знають, що можуть бути веселі перерви, заняття спортом, гуртки, багато однокласників.

І ось тут можливий вихід з ситуації – довезення шкільними автобусами діток до великих шкіл, де є сучасні меблі, проектори, спортзали, всі умови для навчання і розвитку. Важко достукатися в першу чергу до батьків. Бо ментальність така, якщо немає школи, то немає села. Цьогоріч все залишається без змін. Закриття шкіл не буде.  Восени в департамент освіти маємо подати своє бачення створення ліцеїв, як вимогу законодавства. Будемо сподіватися, що Львівщина стане пілотним проєктом і щось зрушиться з місця на краще. Якщо буде зацікавлення громади, то ліцей можна створити й на сільській території. Це складний процес і не тільки для нашої громади, а й для всієї України.

  • Від проблем гуманітарної сфери давайте перейдемо до святкувань, які очікують нашу громаду в серпні місяці. Це 30-річчя Незалежності України, День прапора, День міста Стрия. Кілька штрихів про організацію цих масових заходів.

День Незалежності на старостинських округах починатимуть святкувати 22 серпня. 23 серпня об 11.00 год на майдані Незалежності в Стрию підніматимемо урочисто прапор в день його відзначення. А відтак, пройде концерт художньої самодіяльності, де свій талант даруватимуть колективи та виконавці зі Стрия й об’єднаної громади. Серед яких лауреати, переможці конкурсів різних рівнів: від локальних до міжнародних. Це буде приклад об’єднаної громади, одного цілого.

24 серпня пройде великий концерт також на майдані Незалежності за участю іменитого колективу імені Григорія Верьовки. На День міста, 28 серпня, стриян та гостей міста розважатиме відома естрадна зірка або ж і колектив та чекає ще багато сюрпризів. Запрошуємо всіх не бути пасивними й з дотриманням карантинних вимог приходити на анонсовані заходи. Це будуть вихідні, які можна провести цікаво та весело.

Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: