Підкорюємо гори та єднаємося на вершині

Природа щедро обдарувала Україну. Наші західні регіони відомі дивовижними Карпатськими краєвидами. Недарма щороку багато іноземних туристів та українських мандрівників прямують підкорювати мальовничі гірські вершини, милуються озерами та водоспадами. Краще гір можуть бути тільки гори – стара, як світ істина, але коли стоїш на вершині, вдихаючи п’янке повітря та бачиш неймовірну красу довкола, хіба посперечаєшся. 

Напередодні національного свята – 29-ої річниці Незалежності України вже стало доброю традицією серед ветеранів спорту Стрийщини, разом з Стрийським клубом мандрівників «Прикарпаття» та шанувальників спорту, туризму (а цьогоріч їх було 50 – прим. автора) підкорювати найвищу вершину України – гору Говерлу, висота якої становить 2061 метр.

Це сходження ми присвятили Героям Небесної Сотні та тим, хто загинув на сході нашої України, а також тим, хто загинув у горах, відійшовши від нас назавжди, але своєю діяльністю був прикладом як любити та оберігати нашу неньку Україну та шанувати гори. Цього року понад 50 учасників традиційно піднялись на вершину гори Говерлу, більшість з яких вже не вперше підкорили цю вершину. Щоправда були і ті, хто вперше штурмував гору Говерлу. Крім сивоголових ветеранів спорту на вершину піднялись члени їх сімей та онуки. Останні роки погода сприяє усім учасникам, а під вершиною – на малій Говерлі (вітерець трохи охолодив усіх, – примітка автора) крутий схил, але усі перешкоди були подолані. А почалося сходження зі спортивної бази «Заросляк». Перед сходженням, вже традиційно молимося біля каплички і починаємо сходження на вершину Говерли. Низ Говерли всуціль порослий лісом. Часом доводиться йти стежкою з товстими коріннями, то тут, то там просвічується річка Прут і маленькі гірські струмочки з перекинутими дерев’яними містками та трапляються невеликі водоспади. Ліс закінчується, а з ним легка прогулянка. Гущавини ялиць та смерек переходять у низькорослі чагарники, приходиться долати каменні виступи штурмуючи малу Говерлу, крутизна –  у декого коліна тремтять та гупає в скронях. А навколо відкриваються надзвичайно красиві гірські краєвиди й усе це разом створює стан ейфорії. Однак сил меншає, а Говерла мов би наближається. І ми на малій Говерлі, тут маленькими групами відпочивають втомлені туристи, перекусивши бутерброди з чаєм роблять відпочинок, для того, щоб відновити свої сили перед штурмом великої Говерли. Саме звідти починається найскладніший відрізок шляху, під кутом майже 45 градусів, на що в декого просто не вистачає ні сил, ні натхнення. І так само раптово на зміну труднощам та небезпекам приходить радість перемоги – над горою і над собою. Цього не розповіш, це треба відчути. На вершині Говерли можна було побачити людей не тільки з різних куточків України, але й з Білорусі, Польщі та Угорщини. Фотографування, обійми, привітання та невеликий відпочинок – усе це відбувається на вершині Говерли. Вітер трохи остудив наші тіла. Вершина Говерли – це устелений кам’янистий майданчик площею 200 м кв., де встановлено металевий хрест, мармуровий тризуб та бетонний обеліск. Пам’ятний знак «Рідні землі України», було встановлено з нагоди 5-ої річниці Незалежності України. Саме тут видно краєвид з вершини, та довколишні вершини – Чорногору, Горгани, румунську вершину Карпат, до якої не більше ніж 20 км. Усе це захоплює.

Кроки вниз декому видаються ще складнішими ніж на гору. Втомлені, але щасливі ми поволі спускалися вниз, але вже іншим маршрутом. Також хотів би заз­начити, що біля бази «За­росляк» продавці пропонують різноманітні смаколики, соки, водичку та карпатські сувеніри, де можна купити медаль за підкорення Говерли. Після сходження в мальовничій зоні Карпатського державного при­родного Національного пар­ку виросло наметове містечко. Усі дружньо взялися за при­готу­вання смачного обіду. Апетит після Говерли як ніколи. Після ве­чері усі оз­найомилися та роз­повідали про походи і діли­лися планами на майбутнє.

На наступний день нашої захоплюючої мандрівки усі вирушили на Буковель, для оглядової екскурсії. Та спершу на усіх, хто вперше підкорив Говерлу очікували символічні нагороди  від поліграфічної фірми «УКРПОЛ», які люб’язно надали генеральний директор Сергій Ковальчук та заступник директора Ігор Парада. Серед нагороджених, найменший учасник сходження Вадим Шуманський, дідусь якого п. Степан, вже неодноразово підкорював Говерлу. Усі мали можливість оглянути гірськолижний курорт, штучне озеро та ін. Однак ціни тут «кусаються», не кожному по кишені. Пробувши на Буковелі три години, ми вирушили у наш рідний Стрий.

Оргкомітет цьогорічного сходження висловлює слова щирої подяки: голові Стрийської МО партії «Європейська Солідарність», депутату Стрийської міської ради, генеральному директору ТОВ «УКРПОЛ» Сергію Ковальчуку, голові благодійного фонду «Добре серце» Олегу Канівцю, благодійній організації «Фонд Карпінських», генеральному директору ТзОВ «Джміль» Володимиру Гірнику, Стрийській мережі гіпермаркету «Епіцентр» (В. Боднарук),   ТзОВ «Стрийський паркет» (Н. Полчій), МЗМВ «Оскар» (Ю. Баган), ТзОВ «Грабовецький хліб» (керівник – Валентина Олексишин), ТзОВ «ОЗОН» (В. Галик), супермакет «АТД» (В. Марков), ТМ «Щедрик» (О. Рудомська), гуртівня п. Романа, ПП «Берта+» (О. Бережанський), а також приватним підприємцям – Ю. Старовецькому, Н. Делевін, Б. Якубовському, І. Куранову, водієві автобусу Мирону Багричу, директору Карпатського державного природного Національного парку Володимиру Слободяну та усім, хто посприяв в організації цього традиційного туристичного заходу.

Карпати – краса України, Божий дар, цінність, яку потрібно шанувати і любити. А ще… вони зовсім поруч, треба тільки час від часу позволяти іншим милуватися ними і допомагати заряджатися енергією добра, радості, взаємодопомоги, взаєморозуміння та єдності. Адже долаючи чергову вершину ти перемагаєш свої слабкості, зміцнюєш силу духу, вчишся розуміти інших.

Користуючись можливістю від імені Ради ветеранів спорту Стрийщини вітаю усіх членів нашого осередку з 29-ою річницею Незалежності України, а також усіх тих, хто сприяє і допомагає ветеранам спорту в проведенні наших оздоровчо-спортивних заходів. Міцного вам здоров’я, щастя, миру і наснаги. Нехай у кожному починанні на всіх життєвих дорогах і висотах вас супроводжує удача і не згасає кипуча енергія та Божа ласка.

 

Роман МАЗЯК,

голова оргкомітету «Говерляна-2020». Фото автора.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Футбол . Легенди футболу в Моршині

ФК «Медик» Моршин (ветерани) – збірна України (ветерани) 2:7 (0:1).