«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» СТРИЙЩИНИ В СТОЛИЦІ НА АКЦІЇ «РУКИ ГЕТЬ ВІД МОВИ!»

Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу,

його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.

 О. Гончар

Мова – це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни. Саме вона є душею нації, її генетичним кодом, є основою духовного багатства на­роду, найва­го­міше надбання кожної людини. Під­тримка державності мови, зростання її престижу, зміц­нення та розвиток – почесна місія кожного громадянина.

 

Маємо безцінний дар: одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. Та впродовж століть наша рідна українська мова зазнавала безліч жахливих поневірянь. Лише за останні триста років було більше п’ятисот постанов про заборону чи обмеження мови на території України. Говорити українською часто було небезпечно для життя українців, за неї кидали до в’язниць, катували, за мову боролися і віддавали життя кращі українці; як нав’язували нам московіти, – «українська – малосортна не модна». Це була свідома політика кремля, яка намагалась позбавити нас історії, традицій, віросповідання, права мати своїх Героїв та, зокрема, мови. Не маючи державного статусу та умов для розвитку, рідна мова все ж таки вижила, оскільки берегинями її були наші предки, які плекали і передавали її в піснях, легендах з покоління в покоління.

І хоч після здобуття Україною незалежності, єдиною сферою, де українська мова набула широкого вжитку, стала освіта, а в усіх навчальних закладах почали поступово впроваджувати українську мову як обов’язкову мову навчання, ще й сьогодні в українській державі питання про культуру повсякденного мовлення українців, на жаль, не втратило свого драматизму. Вже вдруге за часи незалежності України влада намагається зневажити мову та внести корективи у статус «Єдина державна». Вперше це було зроблено за часів Януковича, так званим, законом регіоналів Колісніченка-Ківалова, де було надане істотне розширення та використання регіональних мов, це все передбачало російську як другу державну. На щастя тоді «Революція Гідності», «Майдан» та прихід про­українських сил до влади все змінили, відтак п’ятий президент України Петро Порошенко підписав законопроєкт «Про забез­печення функціонування української мови як державної», який Верховна Рада України ухвалила 25 квітня 2019 року.

Прикро, що і теперішня влада зневажає українців. Цей факт, що в день прийняття Декларації про державний суверенітет України Верховна Рада мала розглядати законопроєкт 2362 «Слуги народу» про скасування переходу шкіл на українську мову з 1 вересня, було спробою цинічно і символічно прини­зити українців у день прийняття першого акта про суверенітет. Цей анти­український законопроєкт Бужанського, який вносить зміни в закони про мову і про освіту – найбільша загроза ук­раїнській мові і українській освіті з часів Януковича, мета якого – тотальна русифікація української освіти. Якщо б він був прийнятий, передбачалось: скасування переходу учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020-го. Більше того, в будь-яких школах (зокре­ма школи з українською мовою нав­чання) доз­волено викладати «декілька навчальних предметів» російською мовою.

Звісно, проукраїнські сили, яким не байдужі державні цінності, не залишились осторонь. Зокрема, 16 липня тисячі українців прибули під парламент, щоб виступити проти законопроєкту «Слуги народу». Учасники акції обурено висловлювались в адресу влади та мовного закону, лунали гасла «Руки геть від мови», «Буде мова – буде і держава», «Мова буде жити», «Слава Україні! Героям Слава!». «Така поведінка «Слуг» зумовлена та продиктована «рукою кремля» для того, щоб внести розкол в суспільстві», – такі думки проголошували зі сцени народні депутати, члени команди «Європейська Солідарність», а також, щоб відвернути увагу від економічних негараздів, бездарної  господарської діяльності влади, а також набрати бонуси серед антиукраїнських виборців напередодні виборів до місцевих рад.

Учасниками акції в столиці були люди з різних куточків України, в тому числі наші краяни зі Стрийщини. Команда «Європейської Солі­дарності» м. Стрия – молодь, члени партії ЄС, де­путати, активісти. Також у цей день були проведені акції в підтримку рідної мови в багатьох містах України. Саме завдяки спротиву та громадському тиску вдалось добитись того, що розгляд даного законопроєкту зняли з порядку денного. А це означає, що з 1 вересня 2020 року російськомовні школи переходять на українську мову навчання! Та як бачимо, втрачати пильність не можна, бо невідомо які ще антиукраїнські законопроєкти «Слуги народу»  запропонують до розгляду  в майбутньому.

Будьмо свідомі – відродження мови є актуальним, своєчасним, зорієнтованим як на історичну перспективу, так і на майбутню інтелектуально розвинену еліту нації, яка б відчувала себе сучасними людьми, українцями не тільки розумом, але й душею, гідними громадянами передусім України, а також і всього світу. Українці, відстоюймо нашу мову, наших Героїв, наше право бути  європейською нацією, будьмо єдині!

Прес-служба «Європейської Солідарності».

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: