СЕБОРЕЙНИЙ ДЕРМАТИТ

Найважливіший орган людини – це  шкіра. Адже нас не турбує, як виглядає наше серце, печінка чи нирки. А стан шкіри нас бентежить. Деякі філософи називають шкіру сексуальним органом, адже перше враження чи захоплення складається дивлячись на шкіру обличчя.

Одне з найпоширеніших захворювань шкіри обличчя та волосяної частини голови є вульгарні вугрі, себорейний дерматит. Майже 80% людей хоча б раз в житті мали епізод вугрів. Зазвичай такі явища трапляються у підлітків та молоді (70-80%), майже 11% дорослого населення після 25 років, і тривають в середньому 4-5 років. В окремих випадках епізоди захворювання тривають до 50 років, і переходить з підліткового в зрілий вік, супроводжуючи запалення, утворенням кіст та вузлів. Останніми десятиріччями простежується тенденція до зростання поширення себорейних дерматитів. Таку поширеність деякі автори пов’язують з певними соціальними чинниками сучасного життя, зокрема збільшенням стресових ситуацій та зменшення тривалості відпочинку і сну. На сьогодні це найактуальніша проблема в дерматології і косметології і посідає третє місце в структурі дерматологічних захворювань.

Себорейний дерматит це порушення роботи сальних залоз. Сальні залози забезпечують бактеріоцидні властивості шкіри, регулюють випаровування води з поверхності і захищають роговий шар від просочування вологою, а також сприяють еластичності шкіри. Шкірне сало пом’якшує поверхню шкіри і волосся, а також захищає  волосся від ламкості. В нормі за добу виділяється близько 20 грам шкірного сала. Клінічно себорейний дерматит виявляється запальними і незапальними елементами на ділянках шкіри з підвищеною кількістю сальних залоз (шкіра обличчя, грудей, волосяної частини голови, верхня  частина тулуба). Внаслідок переважного ураження відкритих ділянок шкіри дерматоз негативно впливає на психоемоційний стан пацієнтів, що призводить до соціальної дезадаптації та знижує якість життя.

Причину себореї  остаточно не з’ясовано. Є тісна залежність секреції сальних залоз від функціонального стану нервової системи. Підвищення тонусу парасимпатичного відділу автономної нервової системи, характерне для віку статевого дозрівання, призводить до посиленої секреторної активності сальних залоз і підвищення  кількості жирових речовин на шкірі. У жінок, хворих на себорею, порушуються нормальні співвідношення андрогену і прогестерону. В результаті цього розвивається фолікулярний гіперкератоз, гіперплазія, гіперсекреція сальних залоз, змінюється склад шкірного сала.

Вагоме значення у розвитку себорейного дерматиту відіграє порушення травлення. При цьому особливе значення має порушення мікрофлори кишківника, на тлі яких виникають обмінні  порушення, що сприяє тяжкому клінічному перебігу себорейних дерматитів. У 5% хворих  є зміни мікрофлори кишківника. У більшості  пацієнтів відмічені проблеми в жовчному міхурі. Ці зміни порушують всмоктування вітамінів групи Б, вітаміну А та мікроелементів. Так нині не викликає сумнівів роль мікроелементів у виникненні та виявах захворювань шкіри. Вони відіграють важливу роль у функціонуванні всіх життєво важливих систем, тому дефіцит певних з них сприяє виникненню зокрема себореї. Мікроелементи повинні регулярно надходити  з їжею, оскільки самостійно в організмі не синтезуються. А для засвоєння їх необхідно нормальна робота шлунковокишкового тракту. Так,  наприклад, цинк вважають одним  із найважливіших мікроелементів організму, так як регулює діяльність сальних залоз, допомагає усунути жирний блиск і поліпшує стан шкіри. Доказано, що нервові стреси безпосередньо діють на сфінктер жовчного міхура визиваючи спазм попереднього.

Розрізняють рідку, густу і змішану себорею. У деяких випадках себорея проявляється помітним посиленням саловиділення на шкірі обличчя і волосистій частині голови. Шкіра, уражена себореєю стає тонкою, еластичною, трохи запальною, вустя  волосяних мішечків і вивідних протоків сальних залоз розширені, шкіра жирна, блистить. Густа себорея виражається помірним саловиділенням на шкірі обличчя і виникненням камедонів (чорних точок) вугрів. Шкіра товщає, має буроватий колір, еластичність знижена. Вустя  волосяних мішечків та сальних залоз розширені і зіяють.

Лікування себорейних дерматитів зводиться до усунення причини захворювання. Найважливішим моментом є дієтичне харчування; обмеження вуглеводів, солодощів, алкоголю, жирної та гарячої їжі, яєць, горіхів, які посилюють виділення шкірного сала. Їжа повинна бути повноцінна, багата вітамінами та мікроелементами. Вагоме значення для себорейного дерматиту має правильний гігієнічний догляд за шкірою. Так часте миття також буде стимулювати виділення шкірного сала. Миючі засоби мають відповідати типу шкіри. При необхідності потрібні консультації невропатолога, гінеколога, ендокринолога, гастроентеролога. Важливе значення для лікування себорейного дерматиту має правильний гігієнічний догляд за шкірою. Але треба знати, що поставити правильний діагноз, назначити лікування чи направити на консультації спеціалістів, дати рекомендації відносно гігієни – може тільки дерматолог. При проблемах з шкірою необхідно звернутись у Стрийську міську поліклініку по вул. Шевченка, 59.

О. ДАШКО, лікар Стрийської міської поліклініки.

М. ДАШКО, доцент кафедри дерматовенерології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.    

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: