ДЕНЬ МУЗИКИ У ЛЬВОВІ. Клуб авторської пісні – нове дихання в українському мистецтві

Музика і слово – чого вони варті для сьогодення? В час пандемії і час розбіжності смаків у мистецтві, а також навіть втрати відчуття цього «смаку». Багато з нас забули, що означає справжня музика. Радіохвилі у всіх транспортних засобах і домівках нині в більшості звучать звуками «шансону» (не українського), або ж звуками «биття об пательню», як свого часу сказала моя мама про пісню, в якій тільки відбивання «біту»  і на їхньому фоні  два чи три слова, які повторюються незліченну кількість разів. Це потім називають чомусь піснею. Пісня, в моєму розумінні – це зовсім інше. Зміст та сенс у словах і мелодиці, які хочеться слухати і переслуховувати, плакати і танцювати з ними. Хочеться передати дітям, внукам і далі-далі-далі… На всі покоління передати відчуття неймовірного подвигу української пісні, яка не раз довела всьому світу, що вона не просто суміш звуків і ритмів. Українська пісня – це прапор, що змушує людей боротись за життя, це шепіт любові, найсвятішої в думках про рідне, це сад, в якому  завжди знайдеш квіточку  відчуття, яке тобі потрібне саме в цю чи іншу мить твого життя.

Ми самі не помічаємо наскільки ми залежні і як впливає на нас музика. Магазини, авто, навушники і прибирання кімнати, будь-який робочий процес будь-якої професії – це все під звуки певної музики, під голос, слово і ритм «когось».  То чи не варто нам не просто слухати, але й  чути хто і що тобі співає, а також знайти свою мірку «справжності» в музиці, яка творить наш кожен день і настрій, наше відчуття і творення себе?

У день літнього сонцестояння, 21 червня Львів відзначив День музики. Одночасно з нами святкували 5 континентів, 120 країн та 800 міст. Кожного року у цей день жива музика звучить на вулицях і площах, у парках і скверах, в кав’ярнях і музеях, з балконів будинків і вікон державних установ, у двориках, на вокзалах, в клубах, на лавочках, словом, всюди, де лиш заманеться. Свято дає можливість відчути як найбільше відтінків і жанрів музики. Простір міста заливають хвилі джазу і блюзу, року і фолку, електронної і академічної музики, хорового і сольного співу, хіп-хопу і співаної поезії… Музику грають професіонали і аматори, відомі колективи і вуличні гурти, оркестри і поодинокі музиканти. Основне – відчувати радість від музики і дарувати її іншим. Вмієш грати – виходь і грай, не вмієш – витягуй друзів на вулицю і слухай! Єдине правило, яке діє цього дня на всій планеті – музика має творитися «на живо», а за виступи не можна брати гроші. До свята долучаються всі охочі філармонії, опери, музичні театри, школи та клуби, разом з культурними осередками, громадськими ініціативами, кав’ярнями та ресторанами тощо. Всі організовують відкриті безкоштовні концерти.

Саме тому Львів і є однією зі світових столиць музичного мистецтва.  І в цей прекрасний день Львів-ський клуб авторської пісні, який  об’єднав авторів і виконавців, що працюють у  жанрі бар-дівської пісні,  створив свято, за яким всі так скучили. Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка, якого всі знають як Дім Франка, запросив у свій простір музикантів, які створили пісню справжню і натхненну, в час, коли обійми в більшості можуть бути тільки віртуальними, на жаль….

Попри дощ і віруси, пісня говорила в цей день про найголовніші речі. Пісня жила життям безсмертним. Я не боюсь цього слова. Адже попри все, що б не відбувалось в суспільстві і державі, пісня – це той елемент духу, що надасть завжди мужності і молитви, а ще любові і надії, які зараз та у всі часи так потрібні нам усім.

«Зараз по всій Україні активно створюються клуби бардівської пісні. Нещодавно створився в Рівному, Києві. Автори об’єднуються навколо ідеї протиставленню дешевій попсі, яка заполонила всі сфери на радіо і телебаченні, – розповідає Оксана Чухліб, керівник Клубу авторської пісні. –  На мою думку, люди скучили за піснею зі змістом, вони втомились жити без моральних авторитетів, які задають напрям руху. Зараз в більшості пісні приймають як фонову музику в авто або на відпочинку. А чи залишаться вони з нами через 5-10 років? Чи співатимуться в компанії? Мене не влаштовує якість сучасних пісень. Консерваторії є, а пісень немає! Бо їм нереально пробитись».

Олександр Свєтогоров, Віктор Ко-поть, Максим Чухліб, Інна Баштова, Ігор Шолтис, Оксана Чухліб – люди, які створили свято для Львова в неймовірний день Музики. І цим самим вони зворушили в серцях присутніх щось таке щире, значиме і потрібне, що однозначно варте бути почутим. Нехай справжня музика України отримає шанс вийти з «підпілля». З Днем музики, панове (щодня)!

Марія ПАК.

Фото із соцмережі

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Футбол. ФК «Гравійник» (Піщани) та ФК «Сокіл» (Руд

Нещодавно на футбольних полях Стрийщини відбувся четвертий тур районної першості з футболу серед команд першої та другої ліг.