Читачі «Фортуни» про електронні декларації

Уже другий рік напередодні 1 квітня увага суспільства прикута до перипетій із електронними деклараціями, які обов’язково мають подавати державні службовці, посадові особи, депутати місцевого самоврядування та всі, на кого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

«Фортуна» поцікавилася у своїх читачів, що вони думають про е-декларування, наскільки це віддзеркалює стан корумпованості суспільства?

 

Зеновій КВАСНІЙ, керівник прес-служби Дрогобицької міської ради

Вва­жаю, що е-декларуван­ня – дієвий інструмент, який ві­дображає корум­по­ваність на­шого сус­пільства. Щодо віри цифрам, то не за­вж­ди декларант з тих чи інших причин може вказати достовірні доходи, однак вся інформація перевіряється від­повідними державними органами. Важливо, щоб з боку цих органів увага була прикута більше до мільйонних статків, а не мізерних зарплат служ­бовців найнижчого рівня.

Щодо очи­щення влади, на жаль, цей інструмент зараз не є настільки дієвим, як у виконавчій, так і законодавчій гілках влади. Єдиний плюс  те, що громада може порівняти задеклароване з реальністю і зробити відповідні вис­новки.

Наталія УЛИНЕЦЬ, керівник інформаційного видання «Дивись.інфо», депутат Славської ОТГ

Е-декларування було необхідно Україні як ковток повітря. Відстежувати інфор­мацію про держслужбовця, чиновника чи посадовця державних та місцевих уста­нов, депутата – це запорука прозорості функціонування всіх інституцій країни. А головне – контроль над незаконним збагаченням та унеможливлення розкрадання суспільних благ. Проте сам по собі реєстр декларацій – ніщо, без відповідного антикорупційного суду.

Бо вже зараз бачимо велику кількість справ, які не мають логічного завершення, і підозрюваних відпускають на волю… Також можу сказати, що влада, перевіряючи топ-декларантів, можливо не бачить істини – що менш імениті декларанти, яких є до 80%, також приховують свої статки. Знаю багато прикладів, коли людина, працюючи на пересічній посаді, декларує надзвичайно великі статки, на утримання яких, їхнього доходу точно не вистачатиме.

Я прихильниця перевірок декларацій ГО. Давно вже відомо, що довіра до багатьох українських активістів, які живуть за рахунок грантів, похитнулася. Адже багато з них виконують замовлення політичного характеру, відпрацьовуючи, по суті, отримані від замовника кошти. Я, як депутат місцевої ради також декларую своє майно.

Андрій ПОВРОЗНИК, депутат Стрийської міської ради

Декларування доходів та майна чиновниками на дер­жавному та регіональному рівні не є українською новацією. Таке декларування давно засто­со­вується у більшості розвинутих країн. В українських умовах відкриття інформації про майно і доходи чиновників (за подання недостовірних відомостей у котрих передбачено серйозну кримі­нальну відповідальність), на жаль, не підкріплено дієвими механізмами перевірки достовірності таких даних, а най­важливіше дієвими механізмами притяг­нення до відпо­відальності.

Декларування, зокрема і пові­домлення про суттєві зміни майнового стану (повідомлення про вчинення угод чи отримання доходів понад визначену суму) чітко показує перекоси в рівні оплати праці між топ-чиновниками, та основною масою громадян держави. Чиновник з високим рівнем відповідальності повинен отримувати гідний рівень оплати праці, але випадки, коли місячна зарплата у декілька разів перевищує річний дохід звичайного громадянина, це викликає уже не подив, а агресію.

Іншою проблемою е-декларування є зазначення в деклараціях значних грошових коштів у готівці. Думаю, що таких «заощаджень» у декларантів нас­правді немає, це є лише способом пояснити свої майбутні витрати за рахунок «нетрудових доходів». Тому, декларування насправді є дуже потрібним, але найбільш важливим є пере­вірка таких декларацій та притягнення до відповідальності за порушення.

Анатолій ШАЛАЄВ, депутат Новороздільської міської ради

Я вже другий рік поспіль, як депутат міської ради, заповнюю e-декларації. Нічого особливо страшного в цьому немає, це дійсно європейська практика. На порталі Пенсійного фонду є вся інформація про мої статки за минулий рік, також на тому ж порталі є заробітна платня і дружини. Минулого року особливо покращити свій матеріальний стан було не можливо.

Отож майнові питання залишились без змін у порівнянні з попереднім роком. Чи е-декларування допоможе «очистити» владу? Надзвичайно сумніваюсь, я не чув про жодне гучне кримінальне провадження за матеріалами е-декларацій. Знаю, що деяких депутатів місцевих рад, оштрафували на смішні суми, бо вони не вчасно минулого року подали ці декларації або не вчасно повідомили про зміни в матеріальному стані.

Тут слід не забувати, що місцеві депутати не отримують коштів з державного бюджету за виконання своїх повноважень, багато колег, наприклад у сільській місцевості, взагалі не мають доступу до інтернету та просто не вміють користуватися комп’ютером та й сама система минулого року і цього також працювала не стабільно та зависала.

Тому, на мою думку, порівнювати в декларуванні членів наприклад Кабміну, адміністрації Президента, нардепів та депутатів сільрад якось не зовсім доречно. Щодо нашумілого за останній час декларування статків громадськими активістами – вони також не отримують кошти з державного чи місцевого бюджету – тому й декларувати свої доходи не повинні.

Якщо на майбутнє, планується суцільне декларування громадян – тоді й громадських активістів варто притягувати, а не відповідати, мовляв, ви нас, нардепів, посадовців, суддів, прокурорів тощо примусили заповнювати декларації – тепер ми вас примусимо… Це дійсно по-дитячому якось. Правило: «друзям – все, ворогам – закон!», на жаль, цілком може застосовуватись до е-декларацій антикорупційних активістів.

Вважаю неправильно, коли контролюючі органи «раптово забувають» про вілли та літаки високопосадовців, а за дві-три-десять гривень незадекларованого доходу (наприклад, за програмою Бонус+ Приватбанку) вони будуть порушувати адміністративні або навіть кримінальні провадження проти неугодних активістів.

 

Ярослав ІЛЬКІВ, художник, майданівець, волонтер

Колись при союзі робили опис майна, щоби контролювати кожну людину, згадайте «Гетсиманський сад» І. Багряного. Тепер поступають хитріше, людина сама повинна подати опис свого майна. А, якщо не допише, чи хтось подарує щось пізніше? Наприклад, політик який критикує владу, дещо не записав, причини можуть бути різні, а йому декларацію під ніс, і кримінал, та на публіку: дивіться люди, він критикує, а сам приховує від народу свої доходи.

І, тоді або співпраця з владою, або кримінал… А хто проконтролює Президента, прем’єра, міністрів, як їм підпорядковуються суди, прокуратури, силові відомства? А, як перевірити, чи керманичі все правильно вписали? Хто допустить до даних? Державою керують олігархи, а депутати, міністри, ставленики олігархів, недоторкані. А Євросоюзом вони тільки прикриваються. Так як компослуги підняли нібито за вимогою Євросоюзу.

А ми, що в Євросоюзі? Тільки докорінна зміна вертикалі влади та вибори по нових правилах може внести зміни. Пріоритетом повинна бути ідеологія. Першорядне питання: духовність, культура, мова, а економіка –  другорядне. Якщо невихованій в патріотичному християнському дусі людині дати знання, владу, гроші, то вона дорвавшись до влади де не має відповідальності та існує вседозволеність, стане монстром. До чого і йде.

То признаки повзучої диктатури олігархату. Побиття громадян, героїв-добровольців, підняття цін, будують собі палаци, купують яхти, – то влада перевіряє реакцію людей на подразники, але їхня проблема в тому, що не знають, і знати не хочуть ментальності українців. Бал під час чуми! А в нашій ситуації  – під час війни.

Розпитувала Наталія КАРПЕНКОВА

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: