ЧИТАЧІ «ФОРТУНИ» ПРО ТЕ, ЯК АДАПТУЮТЬСЯ ДО КАРАНТИНУ

В Україні триває карантин. Львівщина, кажуть, пережила пік коронавірусу, але й надалі залишається епіцентром хвороби. Уряд дає ті чи інші послаблення, та попри це, кожна людина по-своєму переживає обмеження пересування, масковий режим, часткову втрату роботи, відсутність живого спілкування з друзями. Ми вирішили поцікавитися у наших читачів, як вони адаптувалися до карантину?

Ми запитували:

– Як Ви адаптувалися до карантину?

– Чим займалися під час строгого карантину?

– Чи не втратили роботу?

– Що змінилося кардинально?

– Якщо продовжували працювати, як змінилися умови праці?

– Що найперше зробите, коли нарешті закінчиться карантин?

Валентина БАРАНЮК, провідний методист Стрийської МЦБС

Адаптація до карантину проходила у мене важко. Перші дні не могла орга­нізуватись. Під час суворого карантину освоїла деякі моменти роботи онлайн, самоудосконалювалась через тренінги, вебінари. Читала новинки літератури, переглянула чимало кінофільмів. Відчу­вала брак професійного спілкування, спілкування з друзями. Роботу не втратила та робота перейшла в теле­фонний режим і онлайн. Кардинально змінилась сама діяльність організації. Бібліотека стала без читачів, без живого спілкування. Це не зручно і не комфортно. Чекаю з нетерпінням закінчення карантину, бо скучила за жвавим бібліотечним життям, душевними мистецькими зустрічами.

 

Олександр ІЛЕЧКО, директор Стрийського Народного дому

Я не роблю ставку на всі блага цивілізації, тому адаптація пройшла з невеличким незадоволенням. Багато вільного часу використовував для самовдосконалення. Пробував запи­сувати відеоблоги, бо як показала самоізоляція, життя перемістилося в соціальні мережі. Продукував нові ідеї. Не покидала думка, як таке могло статися, що уві сні жахливому не присниться. Карантин продемонстрував, що сфера культури найбільш вразлива у такій ситуації. Робив все трошки повільніше, було більше відпочинку. Як закінчиться карантин  старатимусь організувати цікаві заходи. Народний дім живе тоді, коли там чути гамір, музику, сміх. Цінуймо здоров’я, можливість спілкуватися, творити.

 

Ольга МАРЦИНЮК, старший інспектор в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області

Кожне випробування, яке нам доводиться у житті проходити – це досвід. В умовах такого карантину ми вперше, тому деякий час довелося все-таки адаптуватися до змін. Спочатку були хвилювання щодо того, щоб не захворіти самій і не принести інфекцію додому. Однак, мені у житті завжди допомагає віра: знаю, що на все Божа воля. Хоча і людина має робити все ситуацію, тоді і Бог берегтиме. В умовах карантину поліція була переведена на посилений варіант службової діяльності. Зазначу, що зусилля працівників поліції, в умовах карантину спрямовані на посилення превентивної роботи та контроль за дотриманням законодавства щодо карантинних заходів з метою недопущення розповсюдження коронавірусу. Щодо кардинальних змін, то, мабуть, зміни відбулися більше у світогляді. Ця пандемія – це наша можливість навчитися цінувати своє і чуже життя, цінувати один одного. Можна якийсь час себе обмежити у певних речах, але обмежувати не потрібно у виявленні турботи, любові до своїх близьких рідних людей, цінувати і любити життя за можливість прости дихати, ходити, бачити, обійняти сина чи доньку. А ще одна зміна – мій син сказав, що вже не може дочекатися, коли піде у школу!

 

Анжела МАРГОЛИЧ, приватний підприємець, громадський діяч

Із перших днів карантину, ми з родиною намагалися максимально самоізолюватися та виконувати всі рекомендаційні вимоги для того, щоб уберегти всіх близьких від Сovid-19. Понад два тижні не виходили без потреби з дому, та без маски. Не бачились з батьками та друзями. Карантин дав змогу бути максимально ближче до дітей та чоловіка. Разом ми намагалися знайти спільне заняття, зокрема,  перегляд мотиваційних кінострічок. Ознайомилися з новими мультиками для найменшого синочка. Подорожували автівкою дорогами Карпат. Також у режимі онлайн разом з небайдужими стриянами, намагалася бути корисною для медиків та тих, хто потребував допомоги! Створили Ініціативну групу «Поміч» де разом з Мартою Стадник та Євгенією Пристанюк звернулися за допомогою та підтримкою до Асоціації Промисловців, Підприємців та Роботодавців Стрийщини для спільного збору коштів для підтримки медиків нашого міста. Разом з чоловіком маємо власну справу, напрямок роботи якої це роздрібна торгівля продуктами харчування, і згідно з законом не мали заборони здійснювати діяльність. Звісно з запобіжними заходами. Головною умовою де були засоби захисту, маски, рукавиці, антисептики та дистанція як для працівників так і для клієнтів!  Під час карантину кожна людина відчула дискомфорт практично у всьому. Звісно і наша родина також. Кардинально змінили напрямок запланованих подій. Вчимось жити в умовах карантину. Найперше, коли нарешті закінчиться карантин викину з сумки маску.

Розпитувала Наталія КАРПЕНКОВА.

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: