ЧИТАЧІ «ФОРТУНИ» ПРО ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ

Пригадуєте твір Ільфа і Петрова «Золоте теля», чи його екранізацію, коли Остап Бендер запитує Шуру Балаганова: Скажіть, Шуро, чесно, скільки вам треба грошей для щастя? Тільки підрахуйте все.
– Сто рублів, – відповів Балаганов, з жалем відриваючись від хліба з ковбасою.
– Та ні, ви мене не зрозуміли. Не на сьогодні, а взагалі. Для щастя. 
Балаганов довго думав, несміливо посміхаючись, і, нарешті, оголосив, що для повного щастя йому треба шість тисяч чотириста рублів.
Сьогодні ми вирішили поцікавитися у наших читачів, що вони думають про прожитковий мінімум, який в нашій державі втановлюється Закoнoм «Про Державний бюджет» на поточний рік за поданням Мінфіну України. З 1 травня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб планово збільшили на 80 грн – до 1 тис. 684 грн. Згідно з документом, для дітей віком до 6 років з 1 травня прожитковий мінімум становить 1 тис. 426 грн, для дітей від 6 до 18 років – 1 тис. 777 грн, для осіб, які втратили працездатність – 1 тис. 312 грн. Загалом, цьогоріч уряд підвищуватиме прожитковий мінімум для працездатних осіб у три етапи – до суми 1 тис. 762 грн. До розмови ми запросили людей різного віку та професій.

Андрій ПОВРОЗНИК, юрист, депутат Стрийської міської ради

Прожитковий мінімум – це сума коштів, якої достатньо для забезпечення нормального життя людини, збереження її здоров’я, а також мінімального набору товарів та послуг для соціальних і культурних потреб людини. Таке визначення надає закон. Але реальність є іншою. Розмір прожиткового мінімуму є визначальним для розрахунку різноманітних соціальних виплат, і вираховується на базі так званого споживчого кошика. І саме тут відбуваються основні статистичні маніпуляції. Це при тому, що споживчий кошик англійця включає – 350, а німця 475 товарів та послуг. В Україні цей перелік становить 297 товарів/послуг, при чому понад 60 відсотків там становлять продукти харчування, а багато непродовольчих товарів не включено взагалі. За постановою КМУ, що регулює це питання, для нормального життя людини та задоволення її соціальних та культурних потреб передбачено, як приклад, одна зимова куртка на три роки, чи одні штани на чотири роки. А для нормального фізичного розвитку дитини передбачено аж 1,3 кг рису, 2,7 л сметани чи 300 г какао. Це норми на одну дитину на рік. Відповідно про жодне забезпечення гідного рівня життя не йдеться. Заледве можна вести мову про забезпечення виживання як такого. Тому першочерговим є формування реального складу споживчого кошика, що відповідатиме умовам сьогодення, а також врахування реального терміну експлуатації товарів, що входять у нього. На моє переконання рівень прожиткового мінімуму на даний час повинен бути у два-три рази вищим. Це за умови дотримання передбаченого Конституцією права на безоплатну медицину і освіту. Але в реальних умовах слід розуміти та включати витрати на медицину та освіту, а не передбачених 6 книжок на особу на рік, чи 30 пластирів та кілька баночок зеленки. Тому розмір прожиткового мінімуму одночасно пов’язаний як з економічною ситуацією в країні, так і є елементом досягнення політичних цілей, в тому числі здійснення чергового «покращення» у виборчий період. Вважаю, що слід більше уваги приділяти розвитку економіки для надання можливості громадянам отримувати гідний дохід за свою працю, а не очікувати чергової подачки від уряду. При належному рівні зростання економіки розмір соціальних виплат для тих категорій, які її дійсно потребують буде збільшуватись.

Ольга ЛЮБА, менеджер у банку

На період травень – листопад 2017 року розмір прожиткового мінімуму визначено у розмірі 1624 гривні. Для непрацездатних чи неповнолітніх такі розміри є іншими. Ніколи не задумувалась над сумою прожиткового мінімуму. Зазвичай про нього згадують політики перед виборами, наголошуючи, що розмір прожиткового мінімуму треба піднімати, тим самим «заробляють» голоси довірливих людей. Думаю, що це тільки піар, бо далі слів справа не йде. Що стосується мене особисто, то купую практично кожного дня продукти харчування орієнтовно на 150-200 грн, на вихідні сума витрачається більша (500 грн). Одяг купуємо по потребі – дітям частіше, перед школою теж зараз будуть більші витрати, приблизно на одяг і канцтовари потрібно 5000 грн на двох дітей. Маю ще студентку, на яку теж є витрати, хоча півроку практично не витрачала на неї коштів, так як вона працювала і мала непоганий дохід (8000 грн). Звичайно, кожен має свою роботу і заробляє рівно стільки скільки може. Особисто я, дотримуюсь думки, щоб наші батьки, діти і ми були здорові, а прогодуватися ми зможемо.

Оля ДАНИЛЬЦІВ, стриянка, студентка другого курсу Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя

Щоб вкластися у теперішній прожитковий мінімум – це можливо лише у випадку, якщо студенту допомагають батьки. Або, якщо ти економиш на продуктах. Повноцінне харчування при такій сумі неможливе, якщо ще й хочеш одягнутися чи відкласти на якусь покупку. Не кажучи вже про подорожі. На мою думку – як мінімум має бути три тисячі. Можна, звичайно, економити, якщо, скажімо разом готувати – студентам чи в сім’ї. Але зараз продукти теж стали дорогими. А про те, щоб посидіти в кафе з друзями – то при такому прожитковому мінімумі – про таке слово можна взагалі забути. Подумайте самі, якщо ти йдеш у магазин, купляєш, наприклад, хліб, сметану, кілька яєць, трішки м’ясного і на касі залишаєш 50-60 грн в кращому випадку, то за місяць ти не те, що не зможеш відкласти, ще й в борги влізеш. Новий одяг теж купувати накладно. І ще одне – у нас, як правило підняття прожиткового мінімуму тягне за собою підняття цін, і на продукти, і на все інше. А ще левову частку «з’їдають» комунальні послуги. Навіть тим, хто має субсидії. Хіба справедливо, що «обнулили» всі зекономлені гроші по проплаті за газ, а «монетизують» тільки сто кубів? Багато сімей на економили набагато більше. Це ж як виходить? Люди обмежували себе в можливостях, спеціально, щоб вкластись у ліміти потім, а тут у них ці гроші просто забрали. Невже це справедливо? Багато моїх знайомих виходять з ситуації, шукаючи собі роботу. На мою думку, це страшенно шкодить повноцінному навчанню. Що в свою чергу тягне за собою таку проблему як «неосвічений професіонал». Як можна пропрацювавши вісім годин, поєднувати це з навчанням в університеті, та готуванням до пар? Нам не спати, чи зробити добу 72-годинною? Знаєте, напевно якби мої батьки «не пахали як коняки» (вибачайте за вислів), і не давали мені гроші, і дуже багато студентів, подібних до мене, просто б голодували.

Оксана КУШИНА, психолог,
у відпустці по догляду за дитиною

Моєму синочку майже 10 місяців. Я в декреті. Отримую від держави щомісячно 820 грн. Це – мізер. Навіть не знаю на що їх може вистачити. Ось на днях купили перше взуття, вартість 350 грн. Футболочки, бодіки, штанці – все від 100 грн коштують. Харчування теж недешеве і засоби гігієни. Спробую підрахувати на місяць. Я купую суміш, яка коштує близько 100 грн за пачку (на місяць 3-4 шт.) на ній я готую кашки (від 36 грн за пачку). Кашки я щодня даю різні, тобто треба 5-6 різновидів. Окрім цього, щодня сочки, п’юре овочеві й фруктові. Вартість від 12 грн, залежно від виробника. Купляю телятину, філе кролика чи курки. Вартість 80-100 грн за кілограм. А ще – сирочки, молоко, вершки. Підгузки 2-3 пачки – це 750 грн в середньому, 2 пачки вологих серветок, ще 60 грн; пральний порошок для діток, кондиціонер, на десь 100 грн у місяць. А ліки… Хай Бог милує потрапити в лікарню. Ми недавно хворіли, більше 1 тис. грн обійшлося, а ще вітаміни, зокрема, вітамін «Д» щодня. А іграшки розвиваючі дуже дорогі, від 350 грн. Добре, коли є родичі й допомагають чи по спадковості дарують одяг та взуття, коляску, візочок і т.д. Багато мамочок користуються «секондами». Зараз важкий час. Мені особисто в місяць йде до 5 тис. грн у клопотах за малюком. Тобто за 10 місяців я витратила близько 50 тис. грн на дитину. А ви кажете – прожитковий мінімум. Після пологів держава надає одноразову допомогу. Я отримала майже 11 тис. грн. Її вистачило на покупку вживаної коляски та на ліжечко і ванночку. Пелюшки, підгузки, олійки, ліки від колік (що властиві для немовлят до 3-х міс. від 150-300 грн за пляшечку). Зимові комбінезони для гуляння з немовлям 600-1000 грн. Багато подарували на хрестини, тож банкет окупився. Стільчик для годування від відомого бренду вживаний обійшовся в 1 тис. грн (новий до 3 тис. грн). Ось такі реалії. Та скажу одне – все це вартує усмішки мого щасливого синочка! Правда, його тато мусить заробляти за кордоном, щоб ми це все мали. Й ми його не бачимо по півроку, на жаль.

Марія КЛИМЕНКО, жителька с. Подорожнє

Звичайно, у кожного свої потреби, але як не крути, нинішнього прожиткового мінімуму навіть для найскромнішого життя ніяк не вистачить. Якщо оформити субсидію і оплачувати за комунальні послуги 20 відсотків з цієї суми, то залишиться приблизно 1300 грн. Ділимо ці кошти на тридцять днів, виходить 43 грн на день. Візьміть собі їх в долоню і поміркуйте, що за ці кошти можна зготувати. Я б за ці гроші купила: хлібину (10 грн), 1 л молока (8 грн), 0,5 кг макаронів (8 грн), 100 г масла (10 грн), 3 яйця домашні (7 грн). При такому раціоні організм людини не збагачується вітамінами, бо в ньому відсутні овочі, фрукти, м’ясо, риба. То такий набір, щоб не вмерти. Ні для засобів гігієни, ні для прання нічого не залишається. Одяг можна хіба знайти на смітнику, якщо якийсь багач його викинув. Велике щастя, що більшість наших громадян недообстежені у медичних установах і вважають себе здоровими людьми. Дуже хотілося застосувати поняття прожиткового мінімуму до тих, хто ділить виплати згори, хто складає програми реформ й хто повинен би відповідати за цей нинішній злиденний стан. Мені боляче від того, що пенсії значної частини українських громадян нижчі навіть від цього так званого прожиткового мінімуму. За такі «подачки» пенсіонери змушені недоїдати, заощаджувати на придбанні ліків, часто – взагалі відмовлятися від лікування, не мають змоги купити собі путівку в санаторій, позбавлені можливості нормального відпочинку. Однак більш гідного існування, звісно ж, хочеться. На жаль, прожитковий мінімум не для живих.

Розпитувала Наталія КАРПЕНКОВА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: