ЧИТАЧІ «ФОРТУНИ» ПРО ОБЛІК ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ТА ВОДОПОСТАЧАННЯ

Лежачи на дивані перед телеекраном та переглядаючи новини, ми всі готові керувати державою, приймати потрібні закони, знаємо, як війну зупинити і до Європи наблизитися. Та чи завжди ми об’єктивні в оцінці дій керманичів держави, чи адекватно реагуємо на дійсність? «Фортуна» представляє своїм читачам можливість висловити свою думку на різні актуальні питання.

Сьогодні – це питання чи вміємо ми економити? Тему «підказав» підписаний Президентом України Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання.

Закон розроблено з метою імплементації низки статей Директиви ЄС про енергетичну ефективність. Це виконання взятих Україною зобов’язань перед Європейським Союзом.  Законом запроваджується обов’язковий облік тепла і води. Завдяки обліку населення платитиме лише за спожиті ресурси. Запровадження норм цього Закону дозволить контролювати ефективність реалізації заходів з енергоефективності. Все це має сприяти зменшенню витрат споживачів на оплату комунальних послуг.

За оцінками експертного середовища, прийняття Закону дозволить знизити на три чверті обсяг необлікованих витрат води у внутрішньобудинкових системах та скоротити споживання теплової енергії протягом 1-3 років у середньому на 15-20 відсотків, що, у свою чергу, сприятиме зменшенню споживання газу та скороченню викидів парникових газів. А що з цього приводу думають читачі нашої газети? Чи економлять електроенергію, газ, воду і яким чином?

 

Леся БУГЕРА, вчитель початкових класів

Щодо перших вражень від прочитаного Закону: все написано гарно, правильно. Але як буде в дійсності? Не віриться, що держава так прагне подбати про своїх громадян чи подбати про екологію середовища та економію водних і енергетичних ресурсів. Тут є свої плюси та мінуси.

Позитив: не будуть списуватись на споживачів витрати від транспортування тепла і води; можна буде легко виявити різницю між показником будинкового лічильника і сумою індивідуальних лічильників. «Мінуси»: стереотипи праці старої системи ЖКГ, які не відімруть одночасно. Думаю, не всі будуть задоволені новими правилами (пенсіонери, пільговики). Стара система ЖКГ буде гальмувати встановлення теплових лічильників. Постає питання: хто буде компенсувати витрати на перевірку і експлуатацію теплових пунктів?

Де взяти кошти на модернізацію під’їздів, підвалів? У вигіднішому становищі є власники новозбудованих будинків, де вже закладені заходи енергоефективності. Отже, Закон законом, а дійсність буде інша. Спочатку потрібно все підготувати, а тоді вводити Закон у дію. Як економимо електроенергію, газ, воду? Користуємося лампочками LED, електроприлади вимикаємо з розетки.

Щодо води та газу також економимо. Адже все впирається в оплату. Немає відповідності між зарплатами та оплатами за послуги, тому приходиться економити. Чи зменшаться обсяги споживання води, теплової енергії – важко сказати. Думаю, замало прийняття одного Закону. Згодом виявиться, що знову немає коштів на реалізацію, що не все продумали. Одні споживачі економили, інші «жили» за рахунок сусідів. Прийняли Закон – і усі почали економити? Не думаю.

Варто подивитись на розміри зарплат «згори–вниз». Спочатку з цим треба навести лад. Тоді населення буде платоспроможним. Газ має бути якісний. Взимку у помешканнях має бути тепло. Чим скористався, за те й плати. Думаю, варто запозичити досвід найближчих сусідніх держав, вивчити досконало наші реалії, і тоді встановлювати тарифи. Цим повинні займатися хороші фахівці, спеціалісти в своїй галузі.

 

Леся ПЕТРИЦЯ, продавець

Обговорювати закон мабуть потрібно перед тим, як його приймати. А щодо будь-яких заходів задля економії наших з вами грошей то я «за». Наша сім’я, щоб скоротити витрати на оплату комунальних послуг намагається дотримуватися простих правил: підтримуємо сантехніку, котел в справному стані (щоб крани не протікали), а також щільно закриваємо кран; встановили лічильники; під час миття посуду не тримаємо кран постійно відкритим, а ще відкладаємо гроші на посудомийну машину, яка витрачає на порядок менше води у порівнянні з ручним миттям; користуємося душем замість ванни; закриваємо кран, коли чистимо зуби; не миємо овочі та фрукти під проточною водою, а миємо у мисці.

Регулярно видаляємо накип, щоб чайник швидше нагрівав воду та споживав менше енергії. Прасуємо спочатку речі, які потребують мінімальної температури. Вимикаю з розетки мобільні телефони, ноутбуки, планшети та іншу техніку після того, як вони зарядилися. Встановили на батареї регулятор температури, щоб контролювати споживання тепла. Замінили старі лампочки на нові енергозберігаючі (світлодіодні). Перевірено роками, що ці прості на перший погляд правила, справді економлять кошти.

Тому потрібно більше інформувати населення, зацікавлювати й стимулювати до економії. Тариф на гарячу воду та опалення формує не Уряд, а міста – комунальні та комерційні компанії – постачальники тепла та гарячої  води на основі розрахунків, погоджених з органами місцевого самоврядування.

Розрахунки здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Більша частина підприємств, що генерують тепло і гарячу воду, а також інженерні мережі міст, перебувають у комунальній власності. Тому й тарифи на воду і тепло в регіонах України, на відміну від ціни на газ, суттєво різняться.

Все залежить від ефективності котельних систем у конкретному місті, стану мереж і рівня витрат у них. Міська влада напряму може впливати на рівень ефективності котелень та витрати в мережах міста і може домогтися зниження тарифів, модернізуючи комунальну інфраструктуру. Як мінімум, на своєму рівні місцева влада повинна стимулювати встановлення засобів обліку та регулювання споживання. А це може зменшити нарахований об’єм спожитого ресурсу  майже вдвічі.

 

Віктор МАНДЗЯК, кандидат історичних наук

Коли б не тиск органів ЄС, цього б закону не прийняли. Цей закон погіршує фінансове становище громадян, бо фактично перекладає на їхні плечі встановлення та обслуговування приватних «вузлів комерційного обліку», хіба-що якісь органи місцевого самоврядування змилосердяться і виділять кошти на встановлення (і тільки) таких «вузлів».

Пересічні українці економлять ресурси так само як у цілому світі (наприклад, двозонні лічильники; душ, а не ванна; енергозберігаючі лампочки). Як правило, економія ніколи не приводить до багатства і причини нашої бідності не слід шукати у небережливому ставленні до чого небуть – це демонструє бестселлер Ернана де Сото «Містерія капіталу». Чи прийняття Закону вплине на зменшення обсягів споживання води, теплової енергії?

Зменшить лише в тому випадку, коли лічильники на теплопостачання, водопостачання будуть встановлені в кожній квартирі індивідуально, а не загально в підвалі цілого будинку й ділитися по кубатурі квартирі (наприклад, у моєму будинку є лічильник на тепло: платимо ми менше, ніж без лічильника, але комусь у квартирі достатньо 20 градусів тепла, а в когось маленькі діти, де тепло хочуть мати до 25 градусів – як це питання вирішити?).

Насправді, якщо взяти «чорну бухгалтерію» суб’єктів господарювання, то ці підприємства не є збитковими, що видно по добробуту їхніх власників (щодо електропостачання). По-друге, монополіст a priori не може бути збитковим, хіба-що його штучно доводять до банкрутства, а це вже сфера кримінального законодавства.

Щодо тарифів, то вони мають бути однозначно зменшені, адже порівняно з громадянами сусідніх країн українці за теплопостачання чи водопостачання платять найбільше. По-перше, всі витрати мають ґрунтуватися на даних персонально встановлених у квартирах лічильниках на світло, газ, воду, тепло (в даному законі йде мова лише про «колгоспні» «вузли»). По-друге, вартість за одиницю спожитої енергії повинна відштовхуватись від вимог, поданих у п. 9 преамбули «Директиви парламенту та Ради ЄС щодо енергетичної ефективності будівель», про що наша влада взагалі мовчить.

 

Андрій ХОМЕНКО, рекламний агент

На моє глибоке переконання, будь-який Закон підписується тоді, коли ґрунтовно вивчено питання, коли проведено аналітичні розвідки, консультації зі спеціалістами. Отже, Закон про комерційний облік теплової енергії та водопостачання має запрацювати на благо людей. Люди й так почали економити воду, світло, газ кожен на побутовому рівні, бо тарифи не співрозмірні із заробітками.

А цей Закон швидше спонукатиме суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, теж економити і раціонально розподіляти надані послуги. Облік і ще раз облік – наведе порядок між споживачами і підприємствами, що надають ці послуги. Хоча у Стрию проблем з водопостачанням немає, зате є багато нарікань на роботу самого водоканалу і до якості газу є претензії. Не завжди пересічним громадянам зрозуміло за яким принципом тарифи формуються. Потерпають ті, хто не має індивідуального опалення в опалювальний період.

Платіжки космічні, а у квартирах або надто гаряче, або холодно. Спостерігається тенденція, як тільки ближче до зими – тарифи знову піднімають. Можливо цей Закон припинить ці зростання. Платити лише за спожиті ресурси – це європейський підхід. І ми маємо це зрозуміти і зробити це нормою свого життя чи це у своєму помешканні, чи на робочому місці. Від цього виграють усі. І кожен особисто, і держава також.

Розпитувала
Наталія КАРПЕНКОВА

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Перша поразка ФК «Скала»

У неділю, 30 липня стрийська «Скала» провела черговий матч третього туру Чемпіонату України серед команд північно-західної групи «А» Другої ліги.