ЧИТАЧІ «ФОРТУНИ» ПРО ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ

Результатом понад дворічної роботи з децентралізації на Львівщині є 25 нових громад, кожна з яких пройшла свій шлях становлення. Парадокс, та зазвичай це відбувалося не за сприяння керівників та політиків різного рівня, а навпаки – всупереч їхнім бажанням та планам. На Стрийщині за цей час створено одну об’єднану громаду з шести сіл з центром у с. Грабовець. У найближчих сусідів – на Жидачівщині – три об’єднані територіальні громади, зокрема, Гніздичівська (шість населених пунктів), Новострілищинська (одинадцять сіл), і Ходорівська (сорок два населених пункти); на Миколаївщині – Розвадівська (вісім сіл). Найуспішнішою на сьогоднішній день вважають об’єднану громаду з центром у смт Гніздичів. Після майже двох років самостійного господарювання, у цю громаду регулярно приїжджають переймати досвід. «Фортуна» поцікавилася у своїх читачів-експертів, що вони думають про децентралізацію, і головне – яким буде результат реформи для людей?

Маркіян ОЛІЙНИК,
екс-голова Грабовецької сільської ради, депутат Грабовецької сільської ради, ініціаторів об’єднання

В Україні до цього часу існувала вертикаль влади на всіх рівнях – у міністерствах, в обласних адміністраціях, районних. І щоб вирішити якесь питання чиновники з Києва приймали рішення, що кому дати. Щоб громади мали більше прав, потрібно їм дати повноваження і можливість розпоряджатися коштами. Для цього необхідно внести зміни в законодавчі акти. Власне, суть перетворень, що пропонує децентралізація у тому, що органи місцевого самоврядування отримують повноваження і необхідні ресурси. Люди на місцях зможуть вирішувати, що і як робити. Звичайно, органи місцевого самоврядування готові до розширення повноважень, але для цього необхідні кошти. Кожний місцевий мешканець буде зацікавлений, щоб у нього в селі чи місті було щось зроблено. І держава повинна допомагати людям освоїти нові повноваження. Потрібно зрозуміти, що найбільш цінним капіталом є інтереси людей і звичайно, коли більшість податків буде залишатись на місцях тоді і буде результат. Також необхідно забрати перешкоди для бізнесу – дозволити інстанції. З практики можу сказати, що реформа не враховує регіональні особливості. На сьогодні Грабовецька ОТГ є однією з перших громад, де шість сіл об’єднались, і звичайно, що ми не могли вплинути на ситуацію, яка вже діє роками. Як ми бачимо, на даний час у Стрийському районі децентралізація стоїть на місці. Ніхто не хоче добровільно об’єднуватись, всі бояться, адже не знають чого чекати. Але якщо парламент проголосує за зміни до Конституції, то звичайно, все відбуватиметься швидше. Результат буде видно на місцях, адже територіальні громади вирішуватимуть чи ремонтувати школу, дитячий садок, дорогу. Будуть визначені пріоритети в селах, містах і звичайно будемо бачити розвиток громади і України.

Олег БЕРЕЗЮК,
голова ГО «Українське юридичне товариство», м. Київ

Нещодавно у газеті «День» я ґрунтовно пояснював «плюси» та «мінуси» Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який ухвалений 2015 року, бо переконаний, що громадянам потрібно показувати перспективи і пояснювати, яка їм буде користь від добровільного об’єднання територіальних громад. Нинішня реформа відрізняється від попередніх тим, що вона має опиратись на ініціативу «знизу». Це дає підстави сподіватися, що мешканці територіальних громад не чинитимуть активного опору, тож процес її проведення не гальмуватиме. Цей закон розрахований, передусім, на юридично підготовлених та соціально- активних громадян, здатних до самоорганізації і творчої реалізації визначених цим нормативно-правовим актом юридичних норм. Його прописано так, що без згоди більшості успішно завершити процес добровільного об’єднання територіальних громад неможливо. Цей закон зобов’язує на кожному етапі об’єднавчого процесу проводити невиправдано велику кількість громадських слухань, що значно збільшує терміни його реалізації. Люди продовжують чекати команду «згори». Цей чинник перешкоджає швидкому завершенню адміністративно-територіальної реформи. Якщо коротко, то можна стверджувати, що в цілому закон є прогресивним і відповідає вимогам часу, та він не дає чіткої відповіді на всі запитання, які можуть виникати в процесі його реалізації. Незважаючи на складність встановленої законом процедури, процес добровільного об’єднання територіальних громад в Україні за належного інформаційного і методологічного забезпечення з боку центральних органів державної влади має всі шанси на успішне завершення.

Ростислав ГАПОНЮК, заступник голови Новострілищанської об’єднаної територіальної громади

Місцеве самоврядування в Україні було, але не в повній мірі забезпечувало його сутність, зокрема, якщо говорити про сільську місцевість. Були депутати, працював апарат ради, але жили в умовах обмежених ресурсів. Мала частина сплачених податків залишалась на території, школи, ФАПи, бібліотеки були в підпорядкуванні та на фінансуванні відповідних районних, обласних структур. Розвиток сіл дуже залежав від активності і господарських здібностей сільського голови та існуючих суб’єктів господарювання. Загалом більшість сіл занепадали. Зараз громади отримали вже досить багато прав, більшою мірою стоїть питання, як правильно ними користуватись, адже розширення прав несе за собою і розширення кола обов’язків. Думаю, що потрібно трохи часу, щоб усвідомити і вжитись у нові правові можливості, а вже потім визначатись з потребую додаткового розширення прав. Суспільна практика завжди випереджає чинне законодавство. Децентралізація пропонує створення самодостатніх громад, таких, які будуть спроможні підтримувати своє існування та розвиток власними ресурсами. Суть перетворень, щоб громада, як суспільна одиниця була господарем на своїй території. В основному керівники громад та апарат ради вже достатньо поінформовані про суть перетворень та про повноваження якими будуть наділені. Проблемою, зокрема в сільських громадах, є кадрове забезпечення спеціалістами, які могли би реалізовувати в повному обсязі розширені владні повноваження. За роки занепаду сіл, багато молодих і перспективних людей реалізували себе за межами своєї території, ми відчуваємо потребу в адміністраторах і управлінцях. Стосовно того, що люди не звикли до самостійності не зовсім так. Люди, індивідуально, є самостійними, вони не звикли до суспільної, територіальної самостійності. Управляти територією і ресурсами громади так само стане важливо для кожного, як і власним господарством, це питання часу. Ми не вибирали модель реформи децентралізації. Думаю керівники держави та відповідні органи виконавчої влади вибрали найбільш адаптовану до наших умов модель, тим більше, що на законодавчому рівні вона постійно удосконалюється. Ми вибрали Європейський шлях розвитку, а самоврядність громад є основою демократії. Поки що ми не відчули якихось суперечностей і незручностей, які би були спричинені регіональними особливостями. Важко відповісти, як швидко пройде децентралізація. Це все залежить від вищого керівництва держави. Думаю завершення реформи буде залежати від макроекономічних показників країни. Головним результатом реформи для людей буде усвідомлення того, що від них залежить доля території на якій вони проживають, майбутнє їх, їхніх дітей, майбутнє України в цілому.

Олександр ТРАЧУК,
заступник директора, вчитель Гніздичівської ЗОШ І-ІІІст.,
член ГО «Оберіг Гніздичева», керівник проектів розвитку громади

В Україні був закон про місцеве самоврядування, застосовувати статті якого на практиці було неможливо. На мій погляд, суть децентралізації – стати господарем на своїй території, громадою дбати про громадське і про розвиток. Інша формула формування місцевого бюджету. Дозволяється все, що не заборонено законом. Кадри молодих і підприємливих готові брати участь у змінах. А самостійність і господарність треба повертати в менталітет. Нам ніхто нічого не повинен – створюються умови де ми зможемо змінювати свою територію і життя. Чи на часі зараз? Колись починати треба ж. Мені подобається вислів Ліни Костенко з її роману «Записки сумасшедшего»: «Жах не в тому, що щось зміниться. Жах в тому, що все залишиться так само». Умови для всіх одинакові. Регіональні особливості застосовувати дозволяється. Спостерігаючи статистичні зміни, реформа «підвисає». Недовіра до влади усіх рівнів додає нерішучості, хоч невідворотність руху до Європи і сприйняття устрою європейських країн є в розумінні пересічних мешканців. Головним результатом реформи для людей буде створення добрих умов життя та самореалізації. Починаючи з інфраструктури: доріг, доброї роботи установ соціального значення, розумної молодіжної політики, сприяння розвитку бізнесу, створення робочих місць, підтримки талантів.

Розпитувала Наталія Карпенкова

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: