Читачі «Фортуни» про декомунізацію свят

Український інститут національної пам’яті розробив проект закону «Про державні й інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні». Його суть у тому, що державні вихідні та свята радянського походження скасувати, а натомість запровадити нові, які більше відповідають духу часу. Після того, як проект закону пройде громадське обговорення, його розглянуть і відправлять у Кабмін, а далі спрямують до Верховної Ради. Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович переконаний, що підтримка у парламенті буде.

Отже, відповідно до розробленого законопроекту, новими вихідними мають стати: 9 березня – Шевченківський день; 8 травня – День пам’яті та примирення; друга п’ятниця вересня – День сім’ї. А також відмовитися від практики перенесення свят, якщо вони випадають на суботу і неділю (крім Нового року, Різдва і Великодня). Загалом же кількість державних святкових вихідних на рік хочуть скоротити із 11 до 9.

Якщо ж не скасувати, то 11 державних святкових вихідних в Україні перетворюються на 15-20, зауважує Володимир В’ятрович. Він вважає, що на державному рівні мають відзначатися ті свята, які знаменують визначні події для України, а не ті, які лишилися від радянського минулого. «Фортуна» дізнавалася, чи такої ж думки читачі газети.

Віра ДМИТРЕНКО,
вчитель, просвітянка, волонтер

Декомунізацію свят треба було починати ще 25 років тому. Мене завжди дивувало, чому ми продовжуємо жити за законами неіснуючої держави, чому і надалі святкуємо її свята? Найважливішим державним святом вважаю День Незалежності. Її треба шанувати і берегти. 8 березня (день масового знищення первоцвітів!) та 1 травня – мають відійти в історію. Люди більше раділи вихідному дню, «коли можна було робити на городі»…

За цими святами не шкодуватиму. Вшановувати Кобзаря 9 березня на державному рівні – це правильно. 9 травня не переносити на 8, а відзначати, як день пам’яті за загиблими у війні. Підтримую ідею відзначення Дня сім’ї у другу п’ятницю вересня. Перенесені понеділки треба було відпрацьовувати у суботу. Всі знають, що ці «відпрацьовки» були непродуктивними, тому, – ніяких переносів. Певна категорія людей завжди буде противитися змінам і це не дивно. Але вже виросло нове покоління, яке прагне жити по новому! Святкувати добре тоді, коли держава багата, а в Україні – непочатий край роботи!

 

Василь БИЧКО,
громадський активіст

Україна, яка стає повноправним членом Європейської спільноти повинна раз і назавжди залишити в минулому не тільки нав’язані нам окупаційні пострадянські символи, пам’ятники, а й комуністичні свята. Ми маємо свої давні традиції та свята, які відзначає весь світ. Я за вихідний день 9 березня – День народження нашого Пророка (Клара Цеткін до нас ніякого відношення немає.) Жінок треба шанувати кожен день. А в нас є Свято Матері у другу неділю травня. Не обов’язково садити бульбу 1 і 2 травня (отже вихідних не потрібно).

Для чого робити вихідним День сім’ї? Адже добра сім’я збирається разом на відпочинок кожної суботи і неділі. 9 травня я ніколи не святкував. Загиблих українців у Другій світовій війні ми вшановуємо 8 травня, коли закінчилась війна в Європі. То на вимогу Сталіна перенесли парад Побєди в Москві на 9 травня. Москалі нехай танцюють і п’ють у цей день на кістках жертв війни (вони це вміють). 8 травня повинен бути День скорботи – вихідний день.

 

Ігор МАЛАНЧУК,
депутат Стрийської міської ради

Я погоджуюся, щоб вихідний з 8 березня перенести на 9 березня –  Шевченківський день і зробити державним та вихідним. А 1 травня зробити вихідним днем з назвою День любителів природи, городництва та саду, так як у цей час якраз багато людей проводять роботи на городах та дачах.   2 травня перенести на другу п’ятницю вересня День сім’ї та зробити його вихідним.

Щодо  8 та 9 травня повністю погоджуюся з пропозицією Українського інституту національної пам’яті. Про відмову від перенесення на понеділок вихідних – дуже слушна пропозиція, бо в нас, як на мою думку, можна і треба вже звикати працювати трохи більше.  Жалкувати про відміну 8 березня не буду, бо жінок потрібно поважати не один раз у році, а проявляти знаки поваги і любові практично щоденно, хоча б хорошим настроєм і добрими вчинками.

На початках, звичайно, будуть невеличкі прояви непорозуміння новації відзначення свят (навіть у нашому регіоні), але з часом все стане на свої місця. Тим більше, що ніхто нікому не забороняє відзначати інші свята в колі родини чи друзів, які не відносяться до державних свят в Україні.

Свята які будуть мати статус державних і вихідних повинні бути прив’язані саме до українських традицій, бо ми ж проживаємо в Україні і маємо творити своє, а не нав’язане нам з боку інших держав. Декомунізація свят повинна проходити, бо наше суспільство має дійти до того, що ми маємо гордитися своїми українськими традиціями історією та святами.

 

Оксана БАРАБАШ,
їмость

Державні свята, пов’язані з СРСРівським минулим – абсурд і ганьба! В нашій сім’ї свято 8 березня не святкувалося ніколи. Проте 1 березня, у перший день весни, коханий дарує мені квіти – таке наше традиційне свято весни і кохання. Святкування 9 травня викликає обурення, доречно відзначати 8 травня День пам’яті полеглих у II світовій війні.

І День пам’яті жертв політичних репресій комуністичного періоду. Державні свята 1 і 2 травня – на Західній Україні просто період садіння картоплі. Гадаю, час перемін не просто давно настав, а є критично нагальним. Державні свята мають стосуватися важливих подій і здобутків України – незалежної держави!

Розпитувала Наталія КАРПЕНКОВА

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: