Уроки толоки

ТОЛОКА
Слову і думці, зодягненим в риму,
Здалека й зблизька простелиться путь –
Нині дороги усі не до Риму,
У Миколаїв районний ведуть!
Заколосилась тут нива книжкова,
Вже і обжинки, а було три дні…
Зустрічі теплі і мудрі розмови,
Потиски рук та обійми міцні!
Тут почуваєшся вільно, як вдома,
Щиру прихильність дарують гостям,
Тут знамениті і ще невідомі
Рідної мови укріплюють храм.
Ревно працюють словесності браття,
Стали на чатах до мови святинь
Суми, Тернопіль, Франківськ, Закарпаття,
Київ і Львів, Запоріжжя й Волинь!
Зброя, яка не відмовить раптово,
Не пропаде у воді і вогні –
Стане і наше друковане слово
Внеском вагомим в гібридній війні!
Іван ГЕНТОШ. Львів

Завжди з нетерпінням очікую на прихід березня. Чекаю не так настання весни, як чергової книжкової толоки у місті Миколаєві.
Цьогоріч її організували і провели 17-19 березня. Більше ста письменників, бардів та майстрів народних ремесел завітали до невеличкого районного центру, аби подарувати мешканцям міста і околиць свято живого спілкування й обміну позитивною енергією.
Першого дня майстри слова із Сум, Тернополя, Івано-Франківська, Закарпаття, Києва, Львова, Запоріжжя, Харкова, Волині, Стрия, Моршина… навідалися до загальноосвітніх шкіл міста Миколаїв та Миколаївського району, щоби зустрітися з учнями та вчителями, а у суботу і неділю приймали відвідувачів у стінах Палацу цементників.
На книжковій толоці в Миколаєві люди не просто купують книжки. Там створено особливий простір, доєднавшись до якого, відчуваєш себе частинкою чогось доброго і розумного. Докластися до цієї спільної просвітянської справи – почесно і відповідально, а ще це наче влитися в затишну родинну атмосферу, де панує довіра і взаємопідтримка.
У глядацькій залі автори читають свої твори, барди співають пісень, глядачі їм аплодують. У менших приміщеннях проводять майстер-класи народних промислів. Коридори віддано представникам видавництв та мереж книгарень. Біля Палацу готують смачні теплі страви, у фойє розігрують безпрограшну книжкову лотерею та проводять книгообмін. Одним словом, кожен знає, що робити має.
Звичайно, у Миколаєві, як і всюди, є свої визнані авторитети, які слугують своєрідною приманкою для відвідувачів толоки. У першу чергу, це володарі та лауреати різноманітних всеукраїнських літературних премій. Але мені найбільше імпонує те, що Любов Хомчак – головний організатор дійства, не боїться робити ставку на невідомих авторів, даючи їм можливість проявити себе.
Перебуваючи в когорті тих, кому виходити на сцену, не раз ловив себе на думці, а чи маю я що сказати? Чи не будуть мої слова наївними і пустопорожніми? Слухаючи інших, можеш порівнювати та аналізувати. Автори відрізняються світобаченням і світосприйняттям. Головне – не зловживати людською увагою і часом.
Одинадцята книжкова толока в Миколаєві – це вже історія. Історія зі щасливим закінченням. Історія, яка матиме продовження.

Ігор БОРЩИК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: