Ти – вічний біль, Афганістан…

… Ти ждала вісті з гір Афганістану,
Молилася і плакала – надія ожила,
А син стояв суворий та безмовний,
Лиш краплі впали з юного чола…
(Роман Кіндратишин)

Щороку 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня далекого 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які протягом десяти років брали участь у війні на території цієї країни. Афганська війна – трагічна сторінка історії нашого народу.

Її ніхто не оголошував, але вона забрала життя 3360 українців, з яких 80 – пропали безвісти, і залишила по собі невиліковні рани у 160 тисячах українських родин. Багато горя принесла ця війна в родини простих українців. Проте й досі за усі ті рішення доводиться розраховуватися життями і долями солдат та офіцерів, які там воювали. По-різному склалася доля юнаків, які повернулися живими з Афганістану. Важкою була адаптація до мирного життя, напевно, не легшою, ніж випробування боями…

26 вересня 1987 року в місті Стрию з ініціативи воїнів-афганців Валерія Курапова, Сергія Бурячківського, Романа Кіндратишина, Володимира Гнатківського та Володимира Микаєляна було створено перший в Україні клуб ветеранів бойових дій в Афганістані. А 20 серпня 1994 року в нашому місті було створено спілку ветеранів Афганістану, яку в свій час очолювали: Валерій Курапов, Степан Вега, Мирон Заплатинський, Ігор Равлінко, Іван Дубів, а на даний час – Роман Кіндратишин. Крім того, стриянин Ігор Равлінко є головою Львівської обласної спілки ветеранів Афганістану.

Відкриття пам’ятника «Синам Стрийщини», які не повернулися з Афганської війни, було приурочене 20-й річниці початку виведення військ з Афганістану. У 2016 році біля цього пам’ятника розпочалося будівництво каплички, яку планують у цьому році освятити.

У четвер, 15 лютого, минуло 29 років як останній радянський солдат перетнув Хайратонський міст через ріку Амудар’я. У складі обмеженого контингенту за період з грудня 1979 по лютий 1989 років через горнило цієї страшної війни пройшло понад 160 тисяч українців – це кожний четвертий військовий, який служив у Афганістані, серед яких понад 269 наших краян.

На цій війні Львівщина втратила 118 воїнів. Десять наших земляків не повернулися з цієї війни, з них двоє пропали безвісти. Це: Володимир Гадяк, Михайло Гринишин, Тарас Костів, Любомир Мельник, Ігор Паращинець, Микола Рапій, Ігор Роман, Василь Фіцик, Микола Халацький, Іван Явір. Протягом 29 років від дня виводу військ померло більше 60 наших земляків. Парадокс, та сьогодні колишні афганці в бойовому строю захищають вже свою землю від російського окупанта, який тоді відправляв їх виконувати так званий інтернаціональний обов’язок.

Усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих побратимів в Афганістані, на Майдані, та в ході проведення АТО на сході нашої держави. Священнослужителі різних конфесій відправили чин панахиди, який очолив Єпарх Стрийської єпархії УГКЦ, єпископ, Преосвященний владика Тарас Сеньків, у співслужінні з єпископом-помічником Стрийської єпархії УГКЦ, владикою Богданом Манишиним, о. Мироном Гринишиним, о. Іваном Барабашом, о. Остапом Микитиним, а також о. Іваном Улинцем з УПЦ (КП).

Згодом до присутніх звернулися Преосвященні владики Тарас Сеньків та Богдан Манишин, заступник міського голови Стрия Роман Волинець, заступник голови Стрийської районної ради Мирон Войтович, заступник голови ГО «Спілка учасників АТО Стрийщини» Юрій Хан та голова ГО «Стрийська спілка інвалідів війни ветеранів Афганістану» Роман Кіндратишин.

До підніжжя монумента «Синам Стрийщини», де в почесній варті з портретами загиблих воїнів-афганців Стрийщини стояли солдати Стрийського гарнізону було покладено квіти й вінки та запалено свічки світла, пам’яті та надії у день Стрітення Господнього.

Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А  біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає.

Михайло ОЛІЙНИК. Фото автора

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: