Передпроектні пропозиції щодо реконструкції Майдану Ринок в місті Стрию

Пам’ятаю, ще в 1982 році на замовлення мого однокласника Миколи Стефановича Бандрівського (нині кандидата історичних наук, учня знаного археолога і публіциста, професора Лариси Крушельницької), який відшукав у місцевому музеї «Верховина» листівку з видом на ратушу, я намалював на великому форматі Стрийську ратушу в кольорі. З того часу у своєму серці виношував ідею про відбудову довгоочікуваної для міста споруди.

Концепцію цієї ідеї я висвітлив десять років тому в газеті «Гомін волі» №42 від 11 квітня 2006 року у статті «З історії Стрийської ратуші» та газеті «Фортуна» №43 від 12 листопада 2015 року у статті «Куди йдемо? Повертаючись до написаного». Все ж таки символічно, що від перших проектних пропозицій Юрія Глоговського з 1816 року пройшло рівно 200 років, як знову постало питання про будівництво ратуші (хоча у нелегкий для держави час). Захоплювався архітектурою з дитинства, малював та зображав красу нашого міста у своїх художніх творах, в образотворчому мистецтві та у написанні поезії й прози.

Порівнював наше місто і шукав у його будинках і скверах куточки Європи, бо Стрий направду вартий мати і ратуш, і парки, і фонтани. Проніс цю любов через застійні часи (маю свої записи про місто з 1980-х років) та війну в Афганістані. Бачу своє рідне місто привітним та чистим. На прикладі давніх європейських, місто має чудове та вигідне історично дане йому розташування у передгір’ї Карпат. Тим більше, поряд, у с. Підгірці розташований маєток Браніцьких, а недалеко – відомий курорт Моршин.

Довго обдумуючи та порівнюючи форму та просторову перспективу, візуально, якщо розташувати в центрі Ринку ратушу, а особливо в стилі або з ознаками бароко, з високо піднятим на вежі шпилем, на якому ніби нанизані маківки (як, приміром, у містах Чехії (Прага, Оломоуц), Словенії, Польщі, Латвії  Рига, Естонії – Таллінн), буде чудовий вигляд. Нижче шпиля з чотирьох кутів визначити малі конусоподібні башточки з флюгерами. Обов’язково з годинником та гербами міста.

Візуально між готичним шпилем костелу «Різдва» та неороманською вежею «Успенки» ратуша буде дивитись панорамно-гармонійно. Стрий, як і переважна більшість середньовічних міст, відображає архітектуру та культуру різних стилів та епох. Бачу на ринку ратушу, оперезану знизу ажурною колонадою – символом гостинності та торгівлі, яка проектувалась зазвичай на схожих європейських майданах.

Ратуша не обов’язково має бути громіздкою та масивною. З огляду на економію простору площі під ярмарки в дні свят. На моє бачення, невелика по периметру, але ажурна, яскрава знизу, ніби різьблена, з високим бароковим шпилем (як центр уваги). Також на майдані бачу фонтан трьох рік (Стрий, Дністер, Опір) з чистою джерельною водою. Це, на мою думку, буде історична єдність міста і ріки.

Довідка: Шедевром італійського скульптора Франческо Робба (1698 – 1757) є фонтан на площі перед магістратом в Любляні. Біля підніжжя обеліска, що стрімко виринає з чаші складної конфігурації, розміщено три алегоричні чоловічі постаті з вазами у руках, які символізують ріки Крайни: Саву, Крку та Любляницю. Динамічний рух постатей, оточених кам’яними брилами, декоративними рослинами та дельфінами, стримується вертикаллю обеліска і гармонійно пов’язується в єдине ціле конструктивно-фігурним підніжжям. Фонтан є типово бароковим твором, що нагадує італійські прототипи.

Також бачу на Ринку гармати з музею «Верховина», оскільки вони не акцентують увагу історії Стрия в малому дворику біля музею. Це ж згадка про Стрийський замок. Їх потрібно винести в центр міста для більш широкого огляду. Можна також встановити колону «Воля» або ж сформувати біля неї історичних постатей як, наприклад, Закліку Тарло, який був першим старостою міста. Але це вже на обговорення громади.

По периметру площі сформувати фасади будинків з гарними фронтонами з флюгерами в історичних стилях (бароко, готика, сецесія та ін.). Переконаний, що фундаменти кам’яниць витримають не тільки малі фронтони. По чотирьох кутах площі проектувати на дахах будинків невеликі купольні псевдо вежі з флюгерами. Майдан ОБОВ’ЯЗКОВО забрукувати кам’яним бруком, а не цементним. Можна в кольоровій гамі. Тоді Стрийський Ринок справді стане справжньою окрасою міста.

На балконах ратуші знову ж таки можна встановити погруддя або на фасаді – барельєфи історичних постатей, які будували місто, перебували в ньому і підіймали його з попелу віків, в тому числі Галицьких князів, королів, бургомістрів та просвітителів. Не забуваймо й те, що Стрий і Стрийщина, як і вся Галичина, – це перехрестя звичаїв і культур, місто мультикультур (де траплялись, звичайно ж, змішані шлюби). Цьому підтвердження історичні факти. Наприклад, «Каплиця Констанції» або Церква св. Івана Хрестителя – одна з найдревніших споруд Львова. Вона розташована поруч старого ринку, біля підніжжя Високого замку.

Перші відомості про церкву датуються ХІІІ – ХІV ст. Стиль – псевдо романський. В церкві була похована принцеса угорська Княгиня Констанція (1237-1302 рр.) – вірна і довголітня дружина одного з найвидатніших західноруських князів Лева Даниловича, з якою він прожив більше як півстоліття. Вона була дочкою угорського короля Бели ІV з династії Арпаді. Шлюб князя Лева Даниловича з королівною Констанцією відбувся в колишньому великоморавському замку Зволен (сьогоднішня Центральна Словаччина) в часовому проміжку між другою половиною 1246 і першою половиною 1247 рр.

Відновлювати і зберігати історичні стилі – це вияв нашої європейської культури. Стрий також було знане як «місто флюгерів», які, на превеликий жаль, за радянського періоду були практично знищені. Бажано відновити цю традицію. До речі, за життя Ігоря Юрійовича Завозіна ми не раз обговорювали з ним стан архітектурних пам’яток Стрия та відсутність флюгерів на будинках. Він дуже переживав та бідкався про цю проблему. Тим більше, Стрий та Львівщина славляться спеціалістами по художньому ковальству та ковці. Можна оголосити конкурс і задіяти майстрів та студентів місцевого художнього училища на кращі ескізи флюгерів.

Тож з вашого дозволу підкреслю пункти свого бачення щодо реконструкції майдану та ратуші на ньому. А це вже буде на обговорення громади міста та ініціаторів доброго починання:
1. Оглядовий майданчик на майбутній ратуші.
2. Встановлення флюгерів на ратуші та фронтонах.
3. Брукування каменем майдану та прилеглих вулиць, які історично входять до межі центру.
4. Встановлення декоративних ліхтарів. Встановлення двомовних дороговказів на ліхтарях (українською й англійською), які вказують напрямок до центру та місцезнаходження місцевих пам’яток культури та архітектури.
До речі, ще в 1990 році в газеті «Голос Стрийщини» (від 13 квітня 1990 року та 21 квітня 1990 року стаття Галини Пуги «Любов, освячена віками») покійний Олег Юрійович Завозін наголошував на проблемі зникнення старовинних історичних ліхтарів у нашому місті.
5. Реставрація старих рекламних тумб.
6. Перенесення гармат від музею «Верховина» на Майдан Ринок.
7. Фонтан «Трьох рік на Ринку».
8. Оздоблення ратуші декором, ліпниною та барельєфами історичних постатей.
9. Планування ратуші з ажурно-прохідною колонадою (зсередини підсвіченої ліхтарями).
10.  Вибіркове очищення ринку від старих дерев, які не підпадають під пам’ятки природи та формування нових насаджень та квітників.
11.  Формування на кутах Ринку барокових вежечок-бань та міжбудинкових фронтонів.
12.  Перекриття дахів черепицею (по можливості).
13.  Залучити місцевих художників до створення панорамних картин на тему історично важливих подій міста в приміщенні ратуші (батальні сцени). (Можливо й у нашому місті є майбутній Ян Матейко?)
14.  У великому залі (конференц-зал) ратуші бачу полотно з панорамою Стрия та портретами визначних людей Стрия від старих часів і до сьогодення.
15.  Обладнати в стінах ратуші «Музей історії міста» з експозиціями представників мультикультур, які проживали, творили в місті, про їх життя, діяльність, побут.
16.  Згадати та увіковічити постать Закліки Тарла у скульптурі на колоні або барельєфі.
«На прохання… Закліки Тарла з Щекажовиць король дозволив наново заснувати місто на німецькому праві… Король дав дозвіл на заснування крамниці і цирульні, дозволив утримувати під ратушею пивницю, так званий шротамт».
Отже, по суті – «Zaklika Tarlo – fundator urbis Stryi est».
17.  Спроектувати для гостей міста і стриян в цокольному приміщенні ратуші кафе «Старе місто» або «У Тарла» з рецептурою традиційної української кухні, а також польської, єврейської, німецької…(відповідно обслуговуючий персонал в одязі з національними ознаками).
18.  Визначити розташування кованих лавок з опертям.
19.  Визначити розташування скульптури «Богородиця» на фасаді або колоні.
20.  Винести на розгляд громади, депутатської комісії та виконкому питання про перенесення стели (скажімо, при в’їзді в місто) та встановлення менш громіздкого, але відповідного аналогу пам’ятного знаку жертвам Другої світової війни.
21.  Залучити до обговорення планів реконструкції керівників міста та району, представників міст-побратимів, «Земляцтво Стрийщини», працівників культури та освіти, істориків, архітекторів, фахівців будівельних організації, художників, депутатів, керуючих банків та фондів, підприємців, представників-священнослужителів Стрийської єпархії УГКЦ, релігійних громад, небайдужих громадян.
22.  Особам, підприємцям, громадським об’єднанням, організаціям, які більш вагомо долучилися до здійснення проекту, надавати преференції для впровадження їхніх ідей та діяльності в місті.

«Одним з перших старост Стрия, – пише польський історик Антоні Прохаска, –  за короля Владислава Ягайла був Закліка Тарло. Його син Ян дуже побожний, подорожував із Львівського монастиря по святих місцях і дійшов до Єрусалима, де й закінчив своє чернече життя у великій святості на священній горі Сіон».

Звідси у гербі Стрия зображення пустельника. Дехто трактував фігуру на гербі як купця чи покровителя купців св. Леонарда. Не забуваймо, що Стрий був і є торговим центром, як доказ – на одній з древніх печаток, за спиною пілігрима – якір, як символ постою та гостинності для приїжджих гостей, купців та товарів, що їх місто сплавляло по річці. Своїми коштами, як стверджують старі польські видання, стрийські купці впливали на політичні події Європи.

В середньовіччя великою популярністю користувалися стрийські ярмарки.
Що ж, на щастя у нашому місті справді є прогресивна і впевнена у своїх силах нова генерація людей-сподвижників доброї та вочевидь нагальної справи – відновити нарешті історичну справедливість, відбудувати ратушу та центр міста.
Творіть, шановні! За вами майбутнє. Все, що ми зробимо сьогодні, віддасться сторицею нашим дітям та поколінням. Щиро вам вдячний за великі починання. З нами Бог і Україна.

Роман Кіндратишин,
член ЛМО «Хвилі Стрия», секретар Стрийської спілки ветеранів Афганістану, письменник, художник

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: