Паразитарне захворювання – ентеробіоз

Збудник ентеробіозу-гострик, гельмінт, невеликих розмірів, білого кольору. Гострики живуть у дистальному відділі тонкої кишки, сліпій кишці, і в початковому відділі ободової кишки. Самки, після дозрівання в них яєць, спускають у пряму кишку. Активно виповзають із заднього проходу, відкладають 10-15 яєць у перинатальні складки і гинуть.

Відкладені яйця повністю дозрівають через 5 год. Рух самок, при відкладанні яєць, подразнює шкіру і викликає сильний свербіж. Діти розчухуючи шкіру, забруднюють руки, білизну, іграшки, предмети вжитку, заносять яйця в рот.

Живляться гострики вмістом кишечника. Тривалість життя паразита 2-4 тижні. Слід мати на увазі, що носії гостриків розсіюючи їх яйця, спричиняють зараженню на ентеробіоз оточуючих людей. Це зумовлює випадки сімейного ентеробіозу, а також у дитячих організованих колективах.

Яйця гостриків тривалий час зберігаються в піднігтевому просторі. Можливе зараження гостриками і через забруднені харчові продукти, особливо продукти, які не проходять термічну обробку. У літню пору року в поширенні захворювання сприяють мухи.

Єдиним джерелом інвазії є тільки людина, хвора на ентеробіоз. Шлях зараження фекально-оральний. Інкубаційний період триває близько 15 днів. Клінічний перебіг хвороби залежить від організму хворого. Здебільшого хворі скаржаться на свербіж і печію в перинатальній ділянці.

Якщо свербіж стає нестерпним і постійним, турбує хворих не тільки вночі, але й вдень, поширюючись на промежину, живіт, стегна. Хворі втрачають сон, стають дратівливими, знижується їх працездатність. Особливо значні ці прояви у дітей. Вони стають плаксивими, погано сплять, худнуть, страждає пам’ять.

Часто виникають кишкові розлади, часті, рідкі випорожнення з домішками слизу, коліки в животі. Із заповзанням гостриків у статеві органи може розвинутись нічне нетримання сечі. Може бути нудота, блювота, бурчання в животі.

Прикріплюючись до слизової оболонки тонкої кишки, гострики викликають її пошкодження і запальну реакцію. В стінці кишки можуть виникати точкові крововиливи, подразнення може викликати рефлекторне порушення моторної і секреторної функції травного тракту.

Діагноз ентеробіоз встановлюють на підставі анамнезу (опитування) хворого і лабораторних досліджень. Успішне медикаментозне лікування не призведе до одужання, якщо лікування не поєднується з санітарно-гігієнічними заходами.

Лікування ентеробіозу досягається суворим дотриманням правил особистої гігієни впродовж місяця, як інвазованими, так і оточуючими. Має значення прищеплення навичок особистої гігієни з дитячого віку. Будьте здорові!

Марія ЗУБРИЦЬКА, лікар-паразитолог

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: