Концерт, як антидепресант для поранених бійців

Затишний клас у музичній школі, де з майбутніми зірочками естради займається викладач вокалу Михайло Золотуха, обвішаний афішами, грамотами, світлинами. На поличках музична література, ноти. Невеличке вікно виходить у старий дворик, а на підвіконні воркоче сірий голуб. Беру до рук 9-й випуск збірки патріотичних пісень для вокальних ансамблів з назвою «Мені потрібна Україна» і гортаю.

Маестро посміхається і каже, що саме з цієї книги розпочався новий етап у його творчості. «Нині Україна в небезпеці, і ми, як ніколи, мусимо надихати її і себе до віри в перемогу, в щасливе завтра для дітей та внуків. Любов до рідної держави, захист її суверенності усіма засобами, у тому числі й мистецькими. Усі думки зараз про них, наших захисників і рядки римуються і ноти лягають на цю тему», – ділиться сокровенним пан Михайло.

Прихильники автора та виконавця звикли бачити Михайла Золотуху в ліричному амплуа. Та за минулі роки змінився вектор його творчості. Про це свідчать благодійні концерти від Студії естрадних мистецтв «Говерла», якою керує композитор. Так, традиційні «Пісенні вернісажі» замінили концерти під назвою «Хлопці, будем жити» та «З Україною в серці». Кошти, зібрані під час імпрез, артисти передають волонтерам, які безпосередньо контактують з бійцями і знають, що першочергово потрібно на передовій. Проведено понад 10 концертів на Стрийщині, зокрема, у Стрию та Моршині. У планах побувати у кожному населеному пункті Стрийського району, щоб люди не байдужіли і пам’ятали, кому завдячують спокійним життям.
Нещодавно Михайло Золотуха разом з однодумцями відвідав військовий шпиталь на Київщині, де мистецький десант зі Стрийщини дав два концерти перед пораненими бійцями. Поїздка відбулася завдяки справжнім патріотам – народному депутату України, нацгвардійцю Михайлу Бондару та меценату Івану Тришмаку. Саме останній, побачивши 9 випуск збірки патріотичних пісень, звернувся до автора з пропозицією відвідати військових у шпиталі та підняти бойовий дух гарною українською піснею.
Михайло Золотуха погодився одразу. Озвучив пропозицію артистам студії естрадних мистецтв «Говерла» Стрийського міського будинку культури, а також викладачам та учням музичної школи ім. О. Нижанківського. Невдовзі й склався колектив ентузіастів: Марічка Бардин, Мар’ян Романчук, Олег Томкевич, Мар’яна Жимонська, Микола Бабяк, Христина Шоробура, Оксана Лісовська, Галина Семків.
«… Не ти затіяв ту війну, проте зробив, що міг,
пізнав поразку не одну, та в ній ти переміг.
Ти там на полі не один, багато вас було,
– чийсь чоловік там був, чийсь син,
ой – скільки вас лягло!
За землю цю, за свій народ, за волю й честь батьків,
Лягли не задля нагород, не ради орденів…», – так написав стрийський поет Іван Левицький про наших хлопців, нинішніх героїв, які, напевно, не думали, що стануть такими. І власне цими словами ми розпочали свій виступ перед бійцями, – розповідає Михайло Золотуха. – Ми привезли пісню хлопцям, що уже пройшли горнило смерті й, слава Богу, залишились живими. А шрами затягнуться. Ми побували в одному із госпіталів недалеко Києва (напевно, більше про дислокацію не треба). Всі ми хвилювались і не знали, як відбудеться, тим більше, що перед концертом нам сказали, що людей може і не бути, бо не до пісень їм. Та хай було б хоч двоє, ми все одно співали б для них. За кілька хвилин до початку, хлопці … пішли. Хтось сідав при вході, хтось проходив до середини залу. Повільно йшли, ще повільніше сідали, бо милиці, протези заважали бути такими, як до війни. Я бачив в очах повний спокій, ніякого роздратування, в декого усмішка, бо ж молоді. Нам теж відлягло… –Правда, спочатку чомусь руки тремтіли, не міг натиснути потрібну кнопку в інструменті. Зрештою, після коротенького вступу і пісні «Ви щит нашої держави» концерт «пішов». Співали багато своїх пісень, пісень, що пишуться по всій Україні небайдужими, маловідомими і відомими, талановитими митцями. І відчули теплоту оплесків, як ніколи. Бо де можна побачити, коли один підставляє праву руку, другий – ліву, і отак аплодують, бо скалічені. Уже вкотре мені думалось, що українці – нескорена нація. Такі виступи дають набагато більше задоволення, ніж корпоративчик, де можна заробити «бабла»».
Після концертів стрийських артистів прийняв у стінах Верховної Ради України спікер – Андрій Парубій. Кожен учасник незвичних гастролей отримав Подяку за підписом пана Парубія. Також пройшлися окропленою кров’ю Героїв Небесної Сотні бруківкою на вулиці Інститутській та майдані Незалежності, помолилися біля меморіалу Героям.
Окрім пісні та слів подяки наші артисти привезли пораненим бійцям фрукти, воду, цигарки, чай, засоби гігієни. Все це придбано за кошти меценатів поїздки Михайла Бондара й Івана Тришмака. Під час виступу наших земляків хтось з поранених бійців відзняв аматорське відео концерту і «виклав» в Інтернет. І вже по приїзду додому Михайло Золотуха отримав запрошення від людей у погонах виступити у шпиталях Кропивницького і Харкова. Також заплановано два виступи у львівському військовому госпіталі.
«Ця поїздка перевернула світогляд усіх нас. Побачивши та поспілкувавшись особисто з вояками-патріотами, скаліченими фізично, та міцними духом, змінюються пріоритети і бачення багатьох речей. Хочеться ще більше творити й дарувати свій талант тим, кому це потрібно. Я зрозумів, що вже не їхати до них я не зможу. Як би це пафосно не звучало – ми потрібні одне одному. Ми їм – як антидепресант, вони нам – як енергетик», – каже Михайло Золотуха.
А завершити хочу рядками Івана Левицького, які запали у душу пораненим бійцям:
«З фронту вернетесь завтра до рідної хати,
І кохані стрічатимуть квітами вас,
України моєї відважні солдати,
Як могли, ви тримали і Луганськ, і Донбас».

 Наталія КАРПЕНКОВА. Фото Михайла ЗОЛОТУХИ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: