Залиши свій слід на Землі

Преосвященний наш владика Тарас, Єпарх Стрийський в часі проведення єпархіальної акції «Великопосна милостиня» в Пастирському посланні говорить: «Молитва нас єднає з Богом. Піст – це наш вчинок справедливості щодо себе. Милостиня уподібнює нас до нашого Небесного Отця… Наші добрі діла – стануть спасенними для наших душ та будуть рукою Милосердного Бога, якою Він обдаровує зранені та потребуючі серця своєю благодаттю та поміччю».

З нагоди Великого Посту відбулися реколекції в парафії с. Станків, які провадив ієромонах о. Юстин Мидзка ЧСВВ із монастиря Лаврів. У п’яту неділю Великого Посту розпочалися приготування Великою Хресною Дорогою, де вірні та гості несли важкий хрест по дорозі на трасі Стрий – Моршин через село Станків. Очолив її о. Іван Пецюх із Моршина разом з отцем- реколектантом Юстином.

Парафіяни мали можливість по дорозі сповідатись і так продовжуволась в храмі Пресвятої Трійці до пізна. На кожній стації були глибоко духовні розважання у супроводі страсного співу церковного хору с. Станків. Біля пам’ятникам «Небесній Сотні», котрий постав першим на Стрийщині,  молилися за полеглих героїв і запалили лампади на знак вдячності та пам’яті про борців. Особлива радість була для дітей, коли на переміну вони несли страсні ікони.

У понеділок зранку була можливість приступити до сповіді та послухати духовну науку. Пізніше була тепла зустріч із всією шкільною спільнотою Станківської СЗОШ І-ІІІ ст. – директором Наталією Проців, заступниками та вчителями. В шкільній каплиці святого Миколая молитовно всі слухали духовно-реколекційні науки о. Юстина та пароха о. Ігоря. Пізніше була спільна зустріч із вчителями та бесіда в класах з учнями.

Отець Юстин був приємно вражений дружністю шкільної спільноти та мистецькою красою не тільки в коридорах, але й в мальовничих класах школи – всюди він побачив Хрести на стінах та ікону Благодатної Дунаєцької Матері Божої в сяйві Пресвятої Трійці. Реколектант розповідав духовні повчання. Впродовж дня о. Юстин та о. Ігор сповідали по селі стареньких та хворих людей. Парафіяни Богдан Цегольник з о. Ігорем та Микола Гумен з отцем-реколектантом Юстином на своїх авто відвідали хворих зі Святими Тайнами Сповіді та Пресвятої Євхаристії. Особливою радістю було побачити обличчя цих немічних і хворих людей – усмішка та велика радість при зустрічі з Ісусом в їх домівках.

Ввечері, о 16:00 продовжились реколекції. На вечірньому Богослужінні отець давав науки, а сусідній священик о. Тарас Костик із парафій Долішнє-Горішнє допомагав сповідати. В цьому часі прибули з міста Львова з парафії, що на Сихові, від о. Ориста Фредини «Лицарі Колумба». Великий Лицар п. Ігор Ванюк та його радник Лицар п. Ярослав Лучка, які приїхали в Станків, щоб вшанувати пам’ять Станківського першого Лицаря, який відійшов до вічності, блаженної пам’яті Богдана Мельника, якому випав 40 день після смерті. В парафії налічувалось 7 Станківських Лицарів, перших на Стрийщині, а також прийшли нові кандидати до вступу.

 В ці дні на церковній території і по всьому селі, хто проїжджав, зміг зауважити, як кипіла робота особливо біля церкви, де по бажанню зголосилося багато молодих осіб до церковної управи. Також нові кандидати для вступу в спільноту «Лицарів Колумба», до яких було звернуто слово гостей, і тоді все спільною трапезою вечері завершилося, за що вдячні власнику «Руно» Івану Барабашу та працівникам Галині Ковалів та Ірині Гусак в очоленні провізора Василя Овода.

У вівторок зранку все продовжувалося – Сповідь, Божественна Літургія та реколекційна наука. Перед обідом завітали до храму діти з дитячого садочку «Берізка», де директором п. Дарія Гнатів. Саме у храмі було освячено реставровану стародавню станківську ікону «Царицю Неба і Землі», котру парафіяни відобрали чи відвоювали в совєтів і привезли чи повернули із Олеського замку до храму Пресвятої Трійці. Наш храм цей старовинний було зачинено і все всередині зруйновано, а де стояв вівтар – поставили ідола Леніна, а кругом стояли борони, плуги, як твердили очевидці Ольга Паньків, Ліда Гумен та інші старожили.

Коли реставрували ікону цю в селі Миртюки, майстер Мирон Гаврилечко оповідав, що сталася надзвичайна подія, чи так зване чудо, а коли отець парох опустить з висоти стіни ікону до низу і люди зможуть приступити її поцілувати, то ці свідки приїдуть розповісти про те, що Богородиця Чудотворної ікони для них зробила. Про це підтвердили і парафіяни старенькі, що колись теж відбувалося від ікони багато зцілень.

Саме ця ікона не тільки стала відреставрованою, де із дорогого італійського багету зроблено раму, яку позолочено сусальним золотом, і змайстровано сходи, щоб кожен – і маленький, і старенький могли не тільки піднятися до Богородиці, але й доторкнутися до цієї реліквії, яку понад сто років подарував нашій церкві місцевий патріот князь Йосиф Пузина із роду Рюриковичів, який за великі кошти купив її. Проживав в Рогатині, але його зацікавило це патріотичне село Станків, яке мало кличку Станківські Лицарі. Він тут відкупив у польського багача маєток, де була пізніше колгоспна контора, а сьогодні біля неї збудована резиденція, й на тім місці парафіяни бажають збудувати новий храм Христа Царя.

Що цікаво, цей князь Йосиф з-за Австрії став першим ректором Львівського Університету Івана Франка і за нього було впроваджено українську мову, а через рік поляки ліквідували і добилися через свій фанатизм свого. Він теж був знаменитим математиком і кожного року професори та студенти приїжджають, щоб розвідати і спитати чим село Станків зацікавило такого багатого і наукового чоловіка. Чи інакше можна звернутися і поглянути на сторінки Святого Євангелія, коли Натанаїл запитав Филипа: «А що доброго може бути? … Прийди і подивися!» (Ів.1, 46)

Багато зробив князь Йосиф Пузина для місцевої святині храму Пресвятої Трійці, бо цей князь був нашим великим патріотом, любив Бога і Україну понад усе. Дякуючи родині нашої старшої сестриці Оксани та її чоловіку Миколі з роду Козачук, які стали спонсорами цієї віднови.

Діти з вихователями Оксаною Гребінець та Марією Марунчак уважно слухали та були свідками освячення цієї святині. Відтак отримали образочки від отця-реколектанта та благословення. Голова Стрийської районної ради пан Роман Козак, не маючи змоги прибути сюди, скерував до нас на подію завідувача організаційним відділом Стрийської районної ради пана Петра Івашківа, який мав слово промови в часі щорічної акції посадження дерев, де участь взяли діти садочку, учні школи та випускники під керівництвом заступника пана Євгена Нестеренка.

Посадили плантацію смородини та виноградник, яким буде опікуватись колишній еколог, наш парафіянин Константин Іршак. Він має ідею – як з”являться перші врожаї, то спільно з дітьми та парафіянами все це зібрати та зробити маленький бізнес, а кошти всі передати для храму. Отець-реколектант особливу увагу з приємністю акцентував на глибоку і щиру набожність та уважність у молитві державного службовця пана Петра Івашківа, акцентував, що більше б таких було щирих християн та патріотів, тоді Україна стане іншою.

 Парафіяни, безмежно вдячні найперше Богові, Пречистій  Діві Марії, духовно єдналися з преосвященним владикою Тарасом і владикою Богданом та священниками. Особливу подяку склали реколектанту отцю Юстину, отцю пароху за організацію, також вдячні є Голові районної ради Роману Козаку та його заступнику Петру Івашківу.

Сільському голові Івану Ковальчуку, директору школи Наталі Проців, заступникам, вчителям і дітям випускникам, директору садочку «Берізка» Дарії Гнатів та вихователям Оксані Гребінець, Марії Марунчак і діткам, директору ТЗОВ «Стрийтеплиця» Андрію Петрушці, директору ДП «Стрийлісопродукт» Михайлові Сидорику та його заступнику Марку Сидорику, а також Ігорю Козаку, Роману Вишиваному, Василю Васильківу, Мирону Гаврилечку, Геннадію Юкшинському, Оресту Конюху, Костянтину Іршаку, Миколі Гумену, Богдану Цегольнику, Івану Барабашу, Галині Ковалів, Ігорю Стефанківу, Ірині Гусак, Марії Каліцун та її дочці Марті, старшим сестрицям Олі Паньків, Оксані Козачук і всім сестрицям, церковним хористам, пасторальній раді, економічній раді, батьківській раді, а також всім парафіянам та людям доброї волі, які долучилися до цього спільного дійства. Отож, Богородиця перейшла в наступне село на Стрийщині – Станків.

 Подумаймо чи ми навертаємось до Бога, чи думаємо про наше спасіння? Погляньмо як весною все гарно розцвітає – квіточки, пташки співають, яка радість та благодать. В цьому часі Ісус приходить до нас і каже: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне». Пам’ятаймо, сатана не спить. В сім’ях часто негаразди. Скільки дружин чи чоловіків покидають сім’ю, родину, втікають в світи за матеріальним. А на кого лишають дітей? На кого лишається чоловік, на кого жінка?

Люди думають тільки про гроші. Подумаймо, якби Господь забрав свою руку, то сатана знищив би нас в тій же хвилині і всіх втягнув у пекло. Він би зруйнував не тільки атомною, а будь-якою енергією все земне. Але Бог не допускає. Люди люблять критикувати священиків… Свята Тереза сказала: «Коли я бачу упадок священика, я плачу і молюся, бо цей упадок духовної особи є через брак моєї власної молитви!» Чи всі душі сьогодні є з Богом? Чи люди сьогодні підтримують церкву?

Чи дбають про те, щоб місія душпастирів мала ще більший розквіт. Бо коли люди слухають священика, то  менше страждають… Як блудний син сказав: «Тату, дай мені мою частку! Я дам собі ради без тебе, і пішов з дому, але швидко зрозумів, що життя без батька є неможливим». Отож, Бог, церква, душпастирі чекають своїх блудних синів і дочок! Господь приймає і благословляючою рукою прощає. Сьогодні поручаємо Станківській Богородиці не тільки нашу парафію Станків, Моршинський деканат, Стрийську єпархію, нашу церкву, але й всю Україну і весь страждаючий український народ. Особливо воїнів. Щоб були у небі, а не в пеклі.
Допоможи нам, Боже!

Наталя СПОНДИЧ,
керівник парафіяльної батьківської ради, член пасторальної ради

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: