Голодомор — помста за свободу

У четверту суботу листопада на підставі Указів Президентів України Л. Кучми та В. Ющенка в нашій державі відзначається День пам’яті жертв Голодомору. Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Гасло цьогорічних пам’ятних заходів: «Голодомор – помста за свободу, помста за революцію».

Україна  пережила страшну трагедію, яка забрала мільйони людських життів. Голодомор залишається історичною темою, що демонструє найбільший консенсус українців в оцінці минулого. За цьогорічною соціологією, 77 відсотків вважає його геноцидом.

25 листопада на території Стрийського меморіального комплексу «Борцям за волю України» відбулася панахида, яку відслужили десять священиків. Ведучою віче-реквієму в День пам’яті жертв Голодомору   була директор краєзнавчого музею «Верховина» Галина Верес. Вона наголосила, що такі заходи завжди спонукають до переосмислення цінностей і не дають канути в лету темним сторінкам історії. Немає сумнівів, що Голодомор був організований штучно, з політичних та ідеологічних причин.

Отець Мирон Гринишин після спільної молитви провів історичну па­ралель з сьогод­нішніми подіями в Украї­ні. Кожне слово священно­служителя знахо­дило відгомін у душах присутніх. Завідуюча меморіальним комп­лексом «Борцям за волю України» Діана Іванчук розповіла, що наукові пра­цівники музею зай­маються пошуком спогадів оче­видців, адже на теренах Стрий­щини проживають чи прожи­вали очевидці голодомору. У зібраних спогадах багато деталей, які вказують на те, що голодомор був рукотворним ак­том радянської влади проти українців.

Шукали інформацію в пресі того часу, щоб з’ясувати чи Західна Україна, що входила до складу Польщі, знала про голод у Радянській Україні. Завдяки дописам у тогочасній місцевій газеті «Стрийська думка» дізналися, що в 1933 році в деяких селах Стрийського повіту відбувалися віча місцевих громад проти червоного терору в Україні, зачитувалися реферати на цю тему, але часто такі зустрічі закінчувалися розгоном польською поліцією. Також у Стрию був створений комітет допомоги наддніпрянцям – біженцям, що знаходилися у Калуші.

Депутат Верховної ради України І демократичного скликання, поет, громадський діяч Віктор Романюк виступаючи на віче-реквіємі наго­лосив, що голод в Україні був викли­каний свідомими і цілеспрямованими заходами керівництва Радянського союзу на чолі зі Сталіним і його мета була – фізично знищити українців.

Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати. Влучне і крилате, поетичне слово Віктора Романюка мов метроном відмірювало ритм в унісон серцям тих, хто прийшов у цей день запалити свічку пам’яті біля стіни скорботи.

Також традиційно біля Меморіального знаку жертвам Голодоморів та політичних репресій, що поблизу села Добряни мешканці Стрийщини разом з усією Україною схилили голови у хвилині мовчання вшанувавши мільйони українців, які загинули в 1932-1933 роках.  Священнослужителі о. Ігор Гаврилишин та о. Володимир Сас у супроводі Муніципального чоловічого хору «Каменяр» провели чин поминальної панахиди.

Щоб знали  і не забували про події тих страшних років, вчитель історії НВК «Станківська ЗОШ І-ІІ ст.» Євген Нестеренко виголосив доповідь, факти якої й нині змушують нашу генетичну пам’ять пробуджуватися зі сну і спонукають до переосмислення історії та невтішних висновків, що й нині триває знищення українського народу тільки іншими методами.

Учні районного Будинку дитячо-юнацької творчості  поклали до підніжжя пам’ятника квіти та символічну композицію з колосків. Присутні на заході запалили лампадки біля Меморіального знаку, скорботні вогники яких –  німе нагадування про мільйони невинно убієнних штучним голодом українців.

Окрім України,   жалобні заходи  до 84 роковин геноциду під гаслом «Голодомор – помста за свободу, помста за революцію»  відбулися також у 32 країнах світу.

Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Струни Євромайдану»

Борись і протестуй, не падай на коліна,